Наукова робота кафедри медичної біології започаткована першим завідувачем Яременком І. І. Коло його наукових інтересів було дуже широким. Яременко І. І. був автором 80 наукових публікацій, в тому числі 4 монографій: «Виготовлення наочних посібників з зоології» (1966), «Біологічний кабінет у школі» (1968), «Отруйні тварини» (1968), «Міф і дійсність» (1971).

У монографії «Виготовлення наочних посібників з зоології» Іван Іванович описав способи виготовлення наочних матеріалів: тушок і опудал птахів, дрібних ссавців, риб і земноводних, плазунів; скелетних препаратів хребетних тварин, а також сухих, вологих і простих постійних мікропрепаратів.

Монографія «Біологічний кабінет у школі» присвячена питанням облаштування біологічного кабінету, класу-лабораторії, препараторської кімнати. Іван Іванович надав поради щодо збирання ботанічних і зоологічних об’єктів, утримання їх у кутку живої природи. У монографії «Отруйні тварини» Яременко І.І. у цікавій та популярній формі описав зовнішній вигляд, умови життя, поведінку та значення у житті людини отруйних плазунів і земноводних, які поширені на Тернопільщині. Монографія «Міф і дійсність» є книгою науково-популярного характеру, на сторінках якої Іван Іванович розмірковував над проблемами довголіття, познайомив читача з діяльністю вчених-геронтологів, висловив свій погляд на безсмертя душі та трактування його релігією.

Наукова спадщина Івана Івановича Яременка різностороння та багатогранна. У 1955 році він захистив дисертацію на тему «Дубовий шовкопряд в колгоспах Прикарпаття» та відповідно до рішення Ради Інституту зоології АН УРСР отримав науковий ступінь кандидата біологічних наук. При вивченні біології та екології дубового шовкопряда він розробив метод його вирощування на твердих породах дерев (дуб, граб). Його практичні рекомендації використовувалися в колгоспах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Велика кількість робіт Івана Івановича були присвячені питанню можливості оздоровлення населених пунктів шляхом використання в зелених насадженнях фітонцидовмісних видів рослин. Із цією метою він вивчав фітонцидну активність декоративних і дикорослих рослин із різних родин. Яременко І.І. започаткував перший науковий напрямок кафедри біології – медична паразитологія. Протягом багатьох років він проводив дослідження біологічних особливостей паразитів – гельмінтів і розробляв засоби боротьби з ними.

Під керівництвом Яременка І.І. були виконані та захищені у 1968 р. дві кандидатські дисертації, присвячені вивченню біології збудників трихінельозу та ехінококозу.

Перші кандидатська (1968 рік) і докторська (1993 рік) дисертації кафедри медичної біології були виконані саме Н. А. Куліковою. Ніна Андріївна уперше на Західному Поділлі провела комплексне динамічне вивчення на популяційному рівні біології та екології трихінел, епідеміології, епізоотології трихінельозу. Результати цих досліджень стали біологічною основою для розробки науково обґрунтованої системи протитрихінельозних профілактичних заходів, впровадження яких сприяло зниженню захворюваності населення на трихінельоз на Західному Поділлі.

З 1974 до 1999 року кафедру біології очолював професор Локай Анатолій Іванович. Наукова діяльність професора А. І. Локая була присвячена токсикології. Він зорганізував наукову лабораторію кафедри біології, де проводили фундаментальні дослідження щодо отруєнь шапковими грибами, зокрема блідою поганкою. 

Оригінальність досліджень полягала в тому, що використовувалася нативна отрута блідої поганки. Аналіз та узагальнення результатів експериментальної роботи дали можливість розробити клініко-лабораторну діагностику гострих шлунково-кишкових захворювань, яку використовують і наводять донині у «Методичних рекомендаціях», виданих НДІ ім. Скліфосовського (Москва). Обґрунтовані методи ефективного комплексного лікування хворих після отруєння блідою поганкою з використанням гормональних і коферментних препаратів.

Ще 1988 року у лабораторії кафедри біології була обґрунтована доцільність використання таурину в лікуванні отруєнь блідою поганкою. Наказом Міністра охорони здоров'я України від 22 жовтня 1997 року таурин дозволений до медичного застосування.

На даний час наукова робота кафедри медичної біології передбачає планування та виконання дисертаційних робіт, виконання кафедральних і міжкафедральних ініціативних і держбюджетних науково-дослідних робіт, організацію та участь у проведенні всеукраїнських і міжнародних наукових форумів, підготовку студентських наукових робіт.

Колективом кафедри за останні десятиріччя отримано 21 патент на винахід, 15 свідоцтв на раціоналізаторські пропозиції, опубліковано понад 2000 наукових праць у фахових виданнях журналів і збірниках статей, зокрема 92 статті у виданнях з індексом Scopus та Web of Science, а також понад 500 тез у збірниках наукових праць в Україні та закордоном. Співробітниками кафедри опубліковано 12 монографій та посібників, отримано 4 авторських права на твір та 5 ТУ України.

Наукові здобутки працівників кафедри медичної біології (2015-2022 рр.)

Викладачі кафедри активно приймають участь у виконанні дисертаційних робіт, є науковими керівниками та консультантами робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук.

Згідно «Положення про підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 309 на кафедрі медичної біології проводиться робота щодо підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів через аспірантуру, метою якої є підготовка висококваліфікованих викладачів і науковців у системі освіти.

Основним критерієм ефективності навчання в аспірантурі є кількість захищених дисертацій здобувачами. За останні 10 років працівниками кафедри захищено 11 дисертаційних робіт, з них на здобуття наукового ступеня доктора наук – 2 (Федонюк Л.Я., 2009 рік; Стравський Я. С., 2011 рік) та на здобуття ступеня кандидата наук – 8 (Ярема О.М., 2013; Гливка Н.Б., 2015; Привроцька І.Б., 2015; Гливка Н.Б., 2015; Ружицька О.Ю., 2016; Скиба О.І., 2018; Загричук О.М., 2018; Фурка О.Б., 2018).

Автореферати дисертаційних робіт, захищених співробітниками кафедри впродовж 2012-2020 років.

На даний час на кафедрі навчання в аспірантурі проводиться для здобувачів із відривом (очна денна) і без відриву від виробництва (очна вечірня, заочна). Під час навчання аспіранти оволодівають методами наукового дослідження, складають кандидатські іспити та проводять наукові дослідження за обраним науковим напрямком дисертаційної роботи.

Зокрема, Петрик Надія Миколаївна (аспірант четвертого року навчання)  завершує роботу над написанням дисертаційної роботи на тему «Порушення кровотворної функції селезінки в умовах алкогольного цирозу печінки у віковому аспекті» (науковий керівник – проф. Ястремська С.О.) та готує її до офіційного захисту; Хавтур Віра Олегівна (аспірант третього року навчання) працює над написанням дисертаційної роботи на тему «Конституціональні особливості реовазограми стегна у волейболісток різних соматотипів» (науковий керівник – проф. Федонюк Л.Я.); Марчук Ольга Михайлівна (аспірант третього року навчання) працює над написанням дисертаційної роботи на тему «Оптимізація методів досліджень трансмісивних інфекцій, що передаються кліщами та комарами» (науковий керівник – доц. Подобівський С.С.).

Здобувачі кафедри медичної біології (зліва-направо): Н.М. Петрик, О.М. Марчук, Л.Б. Фурка, В.О. Хавтур (2021 рік)

Аспіранти активно допомагають в організації та проведенні науково-практичних конференцій кафедри, вони щорічно приймають участь у роботі вітчизняних і міжнародних наукових форумів, виставках, конкурсах, у різноманітних заходах із освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької та громадської діяльності. Із великим задоволенням відвідують ворк-шопи, вебінари, тренінги, онлайн-курси, дискусійні клуби, тренінг-сесії, які проводяться відомими науковцями в галузі медицини, педагогіки та біології.

За останні 10 років здобувачами опубліковано близько 100 наукових статей у фахових виданнях, в тому числі які включені у наукометричні бази Scopus і Web of science, та понад 100 тез у матеріалах конференцій, що проводились в Україні та за кордоном.

Сертифікати аспірантки Н.М. Петрик, що підтверджують її участь у конференціях, наукових форумах, вебінарах, воркшопах, тренінгах, стажуваннях (2018-2022 рр.).

Сертифікати аспірантки В.О. Хавтур, що підтверджують її участь у конференціях, наукових форумах, вебінарах, воркшопах, тренінгах, стажуваннях (2020-2021 рр.).

Сертифікати аспірантки О.М. Марчук, що підтверджують її участь у конференціях, наукових форумах, вебінарах, воркшопах, тренінгах, стажуваннях (2020-2021 рр.)

Щорічно на засіданнях кафедри заслуховуються звіти дисертантів кафедр про виконану наукову роботу.

Наукова діяльність кафедри охоплює всі напрями медичної біології. Свідченням цьому є виконання кафедральних та міжкафедральних науково-дослідних робіт, а також дослідження проведені викладачами кафедри за напрямами досліджень:

1) морфологічний:

· Морфофункціональний стан ліофілізованих ксенодермотрансплантантів та особливості регенераторних процесів опікових ран при їх застосуванні (Бігуняк Т. В., 2000-2002 рр.)

· Структурна організація шлуночково-судинних та передсердно-шлуночкових клапанів серця у пре- та постнатальних періодах онтогенезу та при набутих вадах серця (Федонюк Л. Я., 2009-2016 рр.)

· Морфологічні особливості ремоделювання тонкої кишки при експериментальному ураженні алюміній хлоридом (Ярема О. М., 2010-2014 рр.)

· Закономірності ремоделювання структур тонкої кишки при дії кадмію на організм тварин різних за віком (Ружицька О. Ю, 2010-2014 рр.)

· Особливості кровопостачання передсердно-шлуночкових та шлуночково-судинних клапанів серця у людей зрілого віку (Федонюк Л. Я.,2012-2017 рр.)

· Дослідження структурно-функціональних особливостей бронхів та легень при експериментальній бронхопневмонії (Рибіцька Л. Н., 2011-2012 рр.)

· Конституціональні особливості реовазограми стегна у волейболісток різних соматотипів (Хавтур В.О., 2020-2024 рр.)

2) молекулярно-генетичний:

·Вивчення факторів розвитку коагулопатій, хромосомних та мітохондріальних хвороб людини (Бігуняк Т. В., 2008-2015 рр.)

· Застосування методів генетики у медицині (Бігуняк Т. В., 2008-2015 рр.)

· Генетичні аспекти скринінгу новонароджених із фенілкетонурією у Тернопільській області (Бігуняк Т. В., 2013-2014 рр.)

Починаючи з 2020 року на кафедрі розпочалося комплексне вивчення з використання стовбурових клітин у терапії асептичних рваних ран. Співробітники кафедри приймають участь у виконанні ініціативної НДР на тему “Мезенхімальні стовбурові клітини у терапії асептичних рваних ран” (Федонюк Л.Я., Стравський Я.С., 2020-2023 рр.) та держбюджетної НДР на тему “Дослідження регенераторного потенціалу мезенхімальних стовбурових клітин при пошкодженні тканин в експерименті та перспективи їх терапевтичного застосування” (Федонюк Л.Я., 2020-2023 рр.).

3) біохімічний:

· Вплив поліненасичених жирних кислот родини ω-3 і ω-6 на ліпогенез і холестериногенез у білих щурів і морських свинок при навантаженні холестерином (Покотило О. С., 2003-2006 рр.)

· Особливості обміну ліпідів та стану прооксидантно-антиоксидантної системи за дії етилового спирту та тетрацикліну (Недошитко Х. Ю.,2007-2014 рр.)

· Особливості оксидативного метаболізму за експериментального гострого панкреатиту та шляхи корекції (Привроцька І. Б., 2009-2015 рр.)

· Оксидативний статус і стан захисних систем організму щурів з токсичним ураженням ацетамінофеном на тлі цукрового діабету другого типу (Фурка О. Б., 2011-2018 рр.)

· Порушення кровотворної функції селезінки в умовах алкогольного цирозу печінки у гендерному аспекті (Петрик Н.М. 2019-2023 рр.)

4) біотехнологія рослин:

· Дослідження біохімічного складу калюсної культури у тканинах лікарських рослин за методикою культивування in vitro (Тусик О. Т., 2009-2013 рр.)

· Вивчення культури in vitro Deschampsia Aynarctica E. Desv. (Загричук О. М., 2008-2017 рр.)

5) паразитологічний:

· Вивчення гельмінтозів, поширених в Україні (Бігуняк Т. В., Привроцька І. Б., 2007-2013 рр.)

· Вплив кліщів домашнього пилу на організм людини (Бігуняк Т. В., 2007-2008 рр.)

· Клініко-епідеміологічні особливості природженого токсоплазмозу (Бігуняк Т. В., Рибіцька Л.Н., 2011-2012 рр.)

· Епідеміологічні особливості сальмонельозу (Бігуняк Т. В., 2011-2013 рр.)

· Дослідження видового різноманіття, поширення, біології та екології іксодових кліщів на території західного регіону України (Федонюк Л. Я., Подобівський С.С., 2016-2018 рр.)

· Біологія, епідеміологічне значення та заходи обмеження чисельності іксодових кліщів в урбоценозах та агроценозах західного регіону України (Федонюк Л.Я. 2020-2023 рр.)

· Біологічні та екологічні особливості кліщів родини Ixodidae (Ixodes ricinus і Dermacentor reticulatus) як ектопаразитів людини та гризунів у біогеоценозах Тернопільської області (Фурка Л.Б 2018-2025 рр.)

· Оптимізація методів досліджень трансмісивних інфекцій, що передаються кліщами та комарами (Марчук О.М., 2020-2024 рр.)

Аспірантка О. М. Марчук проводить наукове дослідження у секторі експериментальних та клінічних досліджень (2021 рік)

Починаючи з 2016 року на кафедрі розпочалося комплексне вивчення іксодових кліщів і Лайм-бореліозу. Було затверджено 2 теми науково-дослідних робіт кафедри “Дослідження видового різноманіття, поширення, біології та екології іксодових кліщів на території західного регіону України” та “Біологія, епідеміологічне значення та заходи обмеження чисельності іксодових кліщів в урбоценозах та агроценозах західного регіону України”. У 2023 році проф. Федонюк Л.Я. та доц. Подобівський С.С. спільно із співробітниками ТОВ з обмеженою відповідальністю «Магнетікван муніципальні технології» долучились до впровадження медичної геоінформаційної системи, яка передбачає створення електронних картографічних моделей для проведення наукових досліджень і практичного використання щодо поширення іксодових кліщів на території Тернопільської області. Впровадження інтерактивних карт на основі медичної геоінформаційної системи дозволить оперативно інформувати населення про небезпечні зони поширення іксодових кліщів та їх епідеміологічний стан.

 Беручи до уваги актуальність забруднення навколишнього середовища та поширення інфекційних захворювань серед населення, пов’язаних із міграційними процесами людей у Європі, з 2016 року в рамках Балтійської Університетської Програми розпочато роботу щодо реалізації проєкту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи». В рамках програми викладачі щороку приймають участь у роботі міжнародних і всеукраїнських форумів.

У 2019 році викладачами кафедри розпочата робота над новим проєктом: «Попередження зараження інфекційними хворобами спричиненими збудниками, які переносяться іксодовими кліщами у рекреаційних зонах із використанням медичної геоінформаційної системи». За час реалізації проєкту проведено дослідження морфологічних особливостей личинок, німф та імаго іксодових кліщів на території Тернопільської області, встановлено закономірності нападу кліщів залежно від сезону і погодних умов, проведено аналіз динаміки нападів на людей різних життєвих стадій кліщів та порівняльну характеристику частоти нападів кліщів у різних біотопах. До інтерактивної карти протягом 2019-2022 років занесено дані про майже 200 кліщів виду Ixodes ricinus, знятих з людей і тварин у різних населених пунктах Тернопільської та інших областей України.

Доц. С. С. Подобівський проводить ідентифікацію кліщів та вивчення їх  морфології за допомогою оптикоелектронної системи «SEO-JMAGLAB» (2017 -2021 рр.)

У 2020 році викладачами кафедри отримано інформаційний лист   про нововведення у сфері охорони здоров'я України "Нові підходи у процесах моніторингу епідеміологічного стану іксодових кліщів у природі та попередження ураження населення збудниками інфекційних захворювань, які переносяться кліщами  (автори: Подобівський С. С., Федонюк Л. Я., Шкільна М. І., Павлишин А. В.)  з напрямку "Громадське здоров'я"  (№ 160). 

Викладачі кафедри приймають участь у роботі наукових форумів, присвячених актуальним питанням медичної та фармацевтичної паразитології, теоретичним аспектам викладання медичної та клінічної паразитології у закладах освіти, доказової медицини та нових підходів щодо лікування паразитозів людини та тварин.

Професор Федонюк Л. Я. і доцент Привроцька І. Б. – учасники науково-практичних конференцій з міжнародною участю (2020 рік, 2021 рік)

6) екологічний:

· Вплив біоритмів на здоров’я людини (Яковенко М.Я., 1980-2004 рр.)

· Охорона довкілля та здоров’я людини (Грималюк О.І., 2013-2015 рр., Федонюк Л. Я. 2016 -2018 рр.)

З 2016 року розпочато роботу в рамках Балтійської Університетської Програми шляхом реалізації проєкту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи». В рамках даного проекту 21-22 листопада 2019 року на базі Міжнародного державного екологічного університету ім. А.Д. Сахарова (м. Мінськ, Білорусь) відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція молодих вчених, студентів, магістрантів та аспірантів «Actual Environmental Problems». На конференції розглядалися питання медичної екології, соціально-екологічні проблеми сучасності, проблеми екологічної безпеки, екологічний моніторинг тощо. Викладачі кафедри медичної біології (професор Федонюк Л.Я. і асистент Скиба О.І.) долучилися до висвітлення проблематики даних питань, зокрема, Скиба Олена прийняла участь в онлайн-конференції з доповіддю «Рrevention of pollution with heavy metals of hydroecosystems as one of the forms of sustainable development goal 6».

У 2019 році викладачами кафедри під керівництвом проф. Федонюк Л.Я, розпочата робота над новим проєктом «Стихії природи: життя в гармонії буття».

В 2021 році підписано додаткову угоду  між Тернопільським національним медичним університетом ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України та Жешувським університетом (Польща) щодо спільної роботи та реалізації міжнародного проєкту «Чотири стихії природи - гармонія життя в Тернопільській області та в Підкарпатському воєводстві». 15-27 травня 2022 року в рамках науково-освітньої співпраці у міжнародному проєкті проф. Федонюк Л.Я. проходила стажування у м. Жешув.

Cтажування проведене з метою вивчення особливостей навчального процесу Жешувського Університету, ліцеїв та загальноосвітніх навчальних закладів м. Жешув та Підкарпатського регіону, а також започаткуваня науково-освітнього співробітництва з питань сталого розвитку, охорони навколишнього середовища та екологічного виховання.

Федонюк Л.Я. провела зустрічі з учнями початкових і середніх шкіл м. Жешова та міст Підкарпатського регіону, прочитала понад 10 лекцій для студентів Жешувського університету та учнів загальноосвітніх шкіл і ліцеїв в галузі біології та соціології з питань біосфери, екології та сталого розвитку. Проф. Федонюк Л.Я. представила презентації для молоді середніх шкіл м. Жешув щодо питань небезпеки, яку становлять складові біосфери, стихії природи: Земля, Вода, Повітря, Вогонь.

Проф. Федонюк Л.Я. під час стажування у м. Жешув (Польща) в рамках міжнародного проєкту «Чотири стихії природи - гармонія життя в Тернопільській області та в Підкарпатському воєводстві" (2022 рік)

Участь у даному заході дозволила сформувати екологічний стиль мислення у молоді шляхом проведення просвітницько-педагогічної роботи та проекологічних заходів, підвищити професійний рівень учасників проєкту та поділитися досвідом викладання основ і принципів сталого розвитку, що є особливо важливим для майбутніх студентів і фахівців у сфері соціології та громадського здоров’я. У подальшому робота над проєктом допоможе вдосконалити екологічне мислення завдяки співпраці молодого покоління з різним рівнем обізнаності.

Наукове співробітництво

З метою підвищення наукової перспективності кафедри та ТНМУ, підвищення інноваційності створення нових можливостей для проведення спільних наукових досліджень та підвищення їх рівня Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського укладено угоди про науково-практичну співпрацю з:

1. Упсальським університетом в рамках Балтійської університетської програми, Швеція (2016 р.).

2. Жешувським університетом, Польща (2017 р.).

3. Вінницьким національним медичним університетом імені М.І. Пирогова (2017 р.).

4. Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича (2018 р.).

5. Інститутом зоології імені  І. І. Шмальгаузена НАН України (2018 р.).

6. Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка (2018 р.).

7. Природним заповідником «Медобори» (2018 р.).

8. Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнетікван муніципальні технології» (2018 р.).

9. Тернопільським обласним клінічним шкірно-венерологічним диспансером (2018 р.).

10. Тернопільською дослідною станцією Інституту ветеринарної медицини НААН України (2018 р.).

11. Буковинським державним медичним університетом (2019 р.).

12. Дослідною станцією епізоотології Інституту ветеринарної медицини НААН України (2020 р.).

13. Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветпрепаратів та кормових добавок (2020 р.).

14. Державною установою «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (2023 р.).

15. Державною установою «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (2023 р.).

16. Державною установою «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (2023 р.). 

За результатами співпраці зі співробітниками навчальних закладів, дослідних станцій та державних медичних установ, з якими укладено угоди про науково-технічне співробітництво, викладачі кафедри щороку публікують наукові статті, приймають участь у наукових конференціях, міжнародних форумах, симпозіумах та проводять просвітницько-педагогічну роботу.

Викладачі кафедри активно приймають участь у роботі конгресів, симпозіумів міжнародних наукових конференціях та семінарах.

Започатковано співпрацю з закордонними вищими навчальними закладами у рамках Балтійської Університетської Програми. 27-29 березня 2017 року на базі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка відбулися збори правління та зустріч керівників Центрів Балтійської університетської програми (Bultic University Programme).

У рамках зустрічі, на якій були присутні Мадлен Гренвік – директор Балтійської університетської програми (Швеція), Марія Хейна – галузевий менеджер Балтійської університетської програми (Швеція), Паула Ліндроос – директор центру (Фінляндія), Бернд Делаковіч – директор центру (Німеччина), Яна Кодімова –директор центру (Чеська Республіка), Александр Цехер – директор центру (Словацька Республіка), Лінас Клюцінінкас – директор центру (Литва), Ірина Кріба – директор центру (Україна), було проведено міжнародний воркшоп, на якому Паула Ліндроос представила основні принципи проекту «Baltic Science Network» щодо вирішення питання пошуку партнерів у сфері екологічного менеджменту та управління, питань сталого розвитку та демократії в регіоні Балтійського моря.

Під час зустрічі завідувач кафедри медичної біології Л. Я. Федонюк представила концепцію проекту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи» та можливості його ступеневої реалізації на базі нашого університету. Було зазначено, що в системі вертикально-горизонтальної структури навчального та науково-практичного співробітництва, проведення інтернет-конференцій, наукових симпозіумів, тематичних семінарів, природничих читань, майстер-класів, наукових форумів для молодих науковців, круглих столів, еко-квестів, наукових пікніків, педагогічних тренінгів, матиме більшу ефективність та раціональність при горизонтальній систематизації. Запропонована концепція отримала схвальні відгуки керівників організації та учасників воркшопу.

9-10 жовтня 2017 року в м. Упсала (Швеція) відбулася зустріч представників навчальних закладів Європи «Preparatory Meeting for the BUP Rectors Conference», на якій завідувач кафедри медичної біології проф. Л. Я. Федонюк представила концепцію проекту «Vital Ecogenetic Aspects of Human and AnimalPathology Under Conditions of Global Ecological Crisis» з метою підвищення якості освіти та наукових досліджень у межах співпраці з партнерами Балтійської наукової мережі в регіоні Балтійського моря.

Під час роботи конференції було розглянуто стратегічний план для Балтійської Університетської Програми на період 2017-2020 років, ідея якого полягає в тому, що 17 цілей сталого розвитку будуть стимулювати дії в межах країн, людей, їх партнерства, процвітання та миру. Цілі стосуються наступних тем: Бідність, Голод, Охорона здоров'я, Освіта, Ґендер/рівність, Вода/санітарія, Енергія, Робота, Зниження нерівності, Промис­ловість/інновації/інфраструктура, Міста/громади, Споживання/виробництво, Клімат, Життя в воді, Життя на Землі, Мир/Правосуддя, Партнерство.

З 27 по 30 січня 2019 року завідувач кафедри Федонюк Лариса побувала у м. Таллінн (Естонія), де взяла участь у роботі серії тренінгів та семінару в рамках проекту: «Переосмислення педагогіки щодо впровадження освіти про Сталий Розвиток в країнах-учасниках Балтійської Університетської Програми», організованого координаторами Балтійської Університетської Програми університету Упсали (Швеція) з метою вивчення основ Сталого Розвитку та впровадження проекту «Основи Сталого Розвитку» у навчальний процес ТДМУ.

Мета і завдання семінару були визначені у презентації «Роль освіти у глобальній дисфункції 21 століття» д-ра Шеперда Уржіна (університет Упсали, Швеція), яка була присвячена розкриттю завдань перед освітніми закладами щодо реалізації цілей Сталого Розвитку до 2030 року і на довгострокову перспективу.

Учасники воркшопу впродовж трьох днів прийняли активну участь у групових дискусіях та розробці проектів щодо місії освітніх закладів, розуміння та визначення Сталого Розвитку та можливостей їх застосування в навчальних закладах.

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України долучився до проекту та братиме участь у реалізації цілей Сталого розвитку шляхом запровадження навчальної дисципліни, зосередженої на принципах Сталого Розвитку для студентів 1 курсу, які будуть здобувати освітній рівень магістрів зі спеціальності «Громадське здоров’я», що буде першим важливим кроком у даному напрямку. 

В рамках даного візиту відбувалася тісна співпраця між координаторами Балтійської Університетської Програми та викладачами-представниками вищих навчальних закладів Естонії, Литви, Швеції, України, Білорусії, Польщі, Росії, спрямована на підтримку впровадження Принципів Сталого Розвитку в університетах, які мають можливість надавати освітні послуги на високому рівні з сучасними підходами до вирішення проблем сьогодення, де викладачі мають спеціальні навики та дійові методики викладання і покликані впроваджувати вивчення основ і принципів Сталого Розвитку. 

З 8 по 11 жовтня 2019 року завідувач кафедри медичної біології Федонюк Лариса та завідувач кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Сатурська Ганна побували у Гродненському державному університеті імені Янки Купали (Республіка Білорусь), де взяли участь у роботі фінального семінару в рамках освітнього проекту: «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми», організованого координаторами Балтійської Університетської Програми університету Упсали (Швеція). У роботі цього семінару також прийняли участь 47 викладачів із навчальних закладів Швеції, Латвії, Литви, Польщі, Білорусі, Росії та трьох університетів України.

Учасники проекту «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми» (2019 рік) 

Впродовж трьох днів роботи семінару, а саме та під час секційних засідань і воркшопів було представлено понад 20 виступів представників різних закладів вищої освіти, на яких жваво обговорювались питання обміну досвіду та співпраці в рамках розвитку освітніх програм для реалізації 17 цілей Сталого розвитку.

Учасники семінару з м. Львів (зліва) та м. Рига (справа) під час виступів на секційних засіданнях (2019 рік) 

Мета та завдання семінару були представлені у доповіді д-ра Шеферда Уржіна (університет Уппсали, Швеція), яка була присвячена розкриттю завдань перед освітніми закладами щодо реалізації цілей Сталого Розвитку до 2030 року і на довгострокову перспективу.

Доповідь Шеферда Уржіна (університет Упсали, Швеція) (2019 рік)

На семінарі учасники презентували свої освітні проекти в області застосування інтерактивних методів і новітніх практик при викладанні на кафедрах питань щодо Сталого розвитку та їх імплементації в навчальні програми різних дисциплін у своїх університетах. Учасники приймали активну участь у групових дискусіях та обговоренні проектів, розроблених і впроваджених у навчальних закладах Швеції, Латвії, Литви, Польщі, Білорусі, Росії та України. 

Учасники семінару під час воркшопів і групових дискусій в рамках проекту «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми» (2019 рік)

Участь у проекті «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми» дало можливість підвищити професійний рівень учасників та поділитися досвідом викладання основ і принципів сталого розвитку магістрам громадського здоров'я, що є особливо важливим для майбутніх медиків та фахівців громадського здоров'я. У рамках даного візиту відбулось налагодження співпраці між координаторами Балтійської Університетської Програми та викладачами-представниками вищих навчальних закладів Естонії, Литви, Швеції, України, Білорусії, Польщі, спрямоване на підтримку впровадження Принципів Сталого Розвитку в університетах, які надають освітні послуги з сучасними підходами до вирішення проблем сьогодення, де викладачі впроваджують вивчення основ і принципів Сталого Розвитку. 

У 2021 році викладачі кафедри прийняли участь у серії онлайн воркшопів “Space Bridges 2.0” у рамках Балтійської Університетської Програми, присвячених 30-річчю від дати її заснування. За чотири онлайн-сесії (28.01.2021, 18.02.2021, 18.03.2021, 15.04.2021, 20.05.2021) було розглянуто та обговорено питання подальшого екологічного розвитку країн Балтійського регіону, а також зосереджено увагу на вирішенні широкого спектру питань сталого розвитку в регіоні країн Балтійського моря.

Презентації учасників он-лайн воркшопу «Space Bridges 2.0» - «30 years with the Baltic Sea: what has happened and where are we heading? » (2021 рік)

Вебінари та воркшопи проводились професорами Ар'єн Уолсом, Шепердом Уреньє, Ульрікою Перссон-Фіш'є, Девідом Кронлідом. Метою вебінарів і воркшопів було ознайомити учасників із впровадженням цілей сталого розвитку стосовно викладання, досліджень та екологічного навчання в університетах.

25-26 лютого 2021 року проф. Федонюк Л.Я., асист. Скиба О.І. та Ярема О.М. прийняли активну участь у міжнародній науково-методичній конференції «Экологическое образование и устойчивое развитие. Состояние, цели, проблемы и перспективы», яка проходила в режимі он-лайн на базі міжнародного державного екологічного інституту ім. А. Д. Сахарова Білоруського державного університету. На науковому форумі, який включав понад 100 учасників, розглядались питання щодо організаційно-змістовних проблем екологічної освіти; сучасних освітніх технологій в екологічній освіті; науково-методичних підходів до організації навчання для досягнення цілей сталого розвитку.

Ярема О.М. під час он-лайн презентації доповіді на тему «Ведущая роль биологического музея ТНМУ в процессе обучения и воспитания будущих специалистов медицины» (2021 рік)

Професор Л.Я. Федонюк – учасник міжнародної конференції «Digital Future of Ctntral fnd Eastern European Socities and Economic» в рамках проєкту «Чотири стихії природи - гармонія життя в Тернопільській області та в Підкарпатському воєводстві» (2021 рік)

28-29 вересня 2022 року та 8 листопада 2022 року проф. Федонюк Л.Я. прийняла активну участь у роботі міжнародних форумів «BUP 6th Rectors’ Conference” та «BUP Symposium», які проходили в у м. Упсала (Швеція) на базі Упсальського університету. На міжнародній конференції та симпозіумі, який включав понад 100 учасників із країн-учасниць Балтійської Університетської програми, обговорювались питання щодо організаційно-змістовних проблем екологічної освіти; сучасних освітніх технологій в екологічній освіті; науково-методичних підходів до організації навчання для досягнення цілей сталого розвитку, а також питання інтернаціоналізації, забезпечення якості та майбутнього Балтійської Університетської Програми.

Професор Л.Я. Федонюк – учасник наукового форуму «The Baltic University Programme’s Rectors’ Conference» (2022 рік)

На симпозіумі Лариса Ярославівна разом із студентами-гуртківцями, співвиконавцями міжнародного проєкту «Чотири стихії природи – гармонія у повсякденному житті Тернопільського краю та Підкарпатського воєводства»: Біликом Ярославом, Гомонець Софією, Чорній Софією та Довгалюк Богданою, які є також учасниками міжнародного проєкту «Four Elements of Nature: Harmony in Everyday Life», що у рамках Балтійської університетської програми (Швеція) реалізується у ТНМУ спільно з Жешувським університетом (Польща), представили доповідь на тему «Eсological Education of Youth as One of the Steps in the Realization of Sustainable Development Strategy». У презентації студенти та керівник проєкту продемонстрували низку цікавих просвітницьких заходів, які вони проводили для учнів загальноосвітніх шкіл м. Тернопіль впродовж 2022 року. Зокрема, студенти поділились враженнями від проведених навчально-просвітницьких заходів і освітніх активностей серед учнів молодшої та старшої школи: навчальні та пізнавальні ігри «Умняшка», «Будь уважним», «Вгадай слово», «Так-Ні’шки», вікторини «Рукавичка», «Хмаринка», «Сонечко», розгадування ребусів, пазлів і кросвордів на тему щодо стихій природи: «Магія стихії Земля», «Вогонь-друг, Вогонь-ворог», «Кому потрібне Повітря?», «Вода – це життя».

Керівник проєкту, проф. Федонюк Л.Я. зазначила, що метою заходів було донести до аудиторії, що довкілля є невід’ємною частиною нашого життя; основні тенденції розвитку екологічної освіти та виховання сучасної молоді пов’язані зі створенням єдиного простору, який орієнтований на взаємодію знань та вмінь щодо стійкого розвитку суспільства у взаєморозумінні людини та природи, екологічна компетентність особистості має стати умовою та критерієм гармонізації взаємодії в системі «особистість – природа – суспільство»; підхід у екологічній освіті та вихованні повинен суттєво розширюватись та доповнюватись вимогою до виховання «екологічної культури як складової загальної культури людини», а формування «екологічної свідомості як частини світогляду особистості». 

Студенти-гуртківці кафедри медичної біології: Довгалюк Богдана, Гомонець Софія, Білик Ярослав, Чорній Софія представляють доповідь на міжнародному форумі «BUP Symposium» в рамках міжнародного проєкту «Four elements of nature - harmony in everyday life in the Ternopil region and in the Subcarpathian Voivodeship» (2022 рік)

У рамках Балтійської університетської програми (Швеція) в межах проєкту «Resilience of Education: Sustainability and Cooperation for Ukrainian Universities (RESCUU)» за фінансової підтримки Шведського інституту у період з 25 по 28 квітня 2023 року на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбувся чотириденний тренінг із міжнародної співпраці в сфері досліджень та інновацій буткемп «International Cooperation in Research and Innovation». Учасниками заходу, який проходив у гібридному форматі (офлайн і онлайн), були студенти та молоді вчені, які представляли команди з 9 закладів вищої освіти України, що є учасниками програми Балтійського університету (The Baltic University Programme):

1. Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (офлайн).

2. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (офлайн).

3. Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського (офлайн).

4. Західноукраїнський національний університет (офлайн).

5. Білоцерківський національний аграрний університет (офлайн).

6. Львівський національний університет імені Івана Франка (онлайн).

7. Сумський державний університет (онлайн).

8. Національний університет «Львівська політехніка» (офлайн).

9. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (онлайн).

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського представляла команда під керівництвом проф. Федонюк Л.Я. у складі 5 студентів: Катрук Антоніна Олегівна (медичний факультет,1 курс); Білик Ярослав Олександрович (медичний факультет, 2 курс); Довгалюк Богдана Анна Олегівна (медичний факультет, 2 курс); Гомонець Софія Ярославівна (медичний факультет, 2 курс); Ліпська Валерія В’ячеславівна (медичний факультет, 3 курс). 

Учасники БУТКЕМПУ від команди ТНМУ: Ліпська Валерія, Катрук Антоніна, Гомонець Софія Довгалюк Богдана Анна, Білик Ярослав (2023 рік)

У перший день буткемпу навчальні заклади-учасники заходу представили свої університети та команди. Студенти ТНМУ представили презентацію, у якій висвітлили основні відомості про університет, його структуру, кількість студентів, місце ТНМУ у світових рейтингах, а також зосередились на освітній, науковій і міжнародній діяльності навчального закладу. 

Ліпська Валерія та Білик Ярослав презентують ТНМУ та роботу у міжнародному проєкті «4 стихії природи – життя в гармонії буття» (2023 рік)

Упродовж наступних трьох днів заходу фахівцями з Фінляндії, Швеції та Польщі студентам читали лекції про інклюзію в Україні, про політику, механізми та системи фінансування досліджень та інновацій ЄС, про ефективність міжнародної наукової комунікації у вдосконаленні дослідницьких проектів, про комплементарність та синергію в межах конкурсів Програми ЄС ERASMUS+.

Команда ТНМУ під час лекції «Рівність, різноманітність та інклюзія у міжнародних дослідницьких та інноваційних проєктах» (2023 рік)

Також буткемп передбачав воркшопи про міжнародну наукову комунікацію з тематики «Як стати успішним партнером та співзаявником», «Цифрові та ко-креативні методи для розробки та управління проєктами», «Академічна мобіліність», а також роботу у проєктних командах під керівництвом експертів, які надавали кваліфіковану допомогу щодо розробки грантових заявок, включаючи обґрунтування та аналіз потреб, визначення цільових груп і бенефіціарів, формулювання цілей та очікуваних результатів, розробку робочих планів, плану комунікації з цільовими групами та бенефіціарами, аналіз ризиків, розрахунок бюджету, розробка плану розповсюдження результатів грантових заявок.

Студенти-учасники БУТКЕМПУ від ТДМУ під час воркшопів і під час роботи над проєктною пропозицією (2023 рік)

Практичний досвід ініціювання проєктів, який учасники набули впродовж роботи БУТКЕМПУ, студенти представляли у написанні аплікаційних форм і публічному захисті конкурентоспроможних проєктних пропозицій.

Основна ідея конкурсної проєктної пропозиції команди Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського «Mental Health and Eco-Life: Rebuilding Lives for Ukrainian Youth»: соціалізувати та адаптувати дітей з внутрішньопереміщених сімей, які постраждали внаслідок воєнних дій на території Україні, шляхом відновлення стану їх психологічного здоров’я, застосовуючи методи медичної психології та за допомогою проведення просвітницької екологічної діяльності.

Катрук Антоніна (під час) та учасники команди ТНМУ (після) захисту проєктної пропозиції (2023 рік)

За результатами оцінювання членами міжнародного журі, до складу якого входило 8 експертів, а саме представників із Упсальського університету (Швеція), Познанського технологічного університету (Польща), Академічного університету Åbo (Фінляндія), перемогу отримала команда університету-організатора – Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. Переможець буткемпу автоматично став учасником студентської конференції «Challenges of Sustainable Development in the Baltic Sea Region because of the war in Ukraine», яка проходитиме в квітні-травні 2024 року в м. Познань (Польща).

Викладачі кафедри є ініціаторами та організаторами міжнародних і всеукраїнських форумів

Зокрема, 24-26 травня 2018 року на базі Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України  відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми довкілля та здоров’я людини в умовах екологічних і соціальних змін у Європі та в Україні», присвячена 115-й річниці з дня народження І.Яременка.

Відкриття конференції розпочалося 24 травня з привітання та вступного слова проректора з наукової роботи, професора І.М.Кліща.

Також з вітальними словами виступили директор ННІ медико-біологічних проблем, доцент Н.І. Ткачук, декан хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, професор Н.М.Дробик, начальник відділу науково-дослідної роботи та екологічної освіти Природного заповідника «Медобори» Я.І.Капелюх.

Завідувач кафедри медичної біології, професор Л.Я.Федонюк розпочала пленарне засідання доповіддю «Іван Іванович Яременко – педагог і дослідник біологічного циклу», в якій висвітлила життєвий шлях, науковий доробок і громадську діяльність першого завідувача кафедри біології Тернопільського медичного інституту, кандидата біологічних наук, доцента І.І.Яременка.

На завершення доповіді виступив онук І.І.Яременка – Андрій Віталійович Яременко, який висловив щиру подяку адміністрації університету та організаторам конференції за гідну пам’ять дідуся. А.І.Яременко наголосив на актуальності теми науково-практичної конференції

Роботу конференції продовжило секційне засідання, на якому з результатами власних досліджень виступили: доцент кафедри медичної біології С.С. Подобівський із доповіддю «Медико-біологічне значення та морфо-фізіологічні особливості кліщів виду Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus в екосистемах Тернопільської області як господарів і переносників інфекційних хвороб людини», професор кафедри патологічної фізіології О.В.Денефіль з доповіддю «Статеві особливості впливу хронічного стресу на розвиток патології ендокринної системи», студент Хуберт Мікоша з доповіддю «Genesis, Consequences and Ways of Solution of Eutrophication Problem by the Example of Warmian-Masurian Lakes in Poland», асистент кафедри медичної біології І.Б.Привроцька з доповіддю «Educational-Biological Museum is a Teaching Resource of Medical Biology Department», аспірант кафедри патологічної фізіології О.А.Костюк з доповіддю на тему «Вплив етанолу на ферментну активність тварин з різною емоційною стійкістю».

Конференцію відвідали представники різних вищих навчальних закладів України, зокрема Буковинського державного медичного університету – професор О.М.Слободян, Національного університету фізичного виховання і спорту України – професор В.А.Пастухова, професор О.І.Ковальчук, професор Г.В.Лук’янцева,, Національної академії внутрішніх справ – професор Л.Т.Котляренко. Також на конференцію завітав гість з міста Турку (Фінляндія), спеціальний радник наукових проектів міжнародного університету прикладних наук Турку – Ярі Хієтаранта.

25 травня учасники конференції «Актуальні проблеми довкілля та здоров’я людини в умовах екологічних і соціальних змін у Європі та в Україні» відвідали природний заповідник «Медобори», на території якого було проведено виїзне секційне засідання та природничий лекторій. Другий день роботи був присвячений огляду генофонду рослинного та тваринного світу, вивченню природоохоронних об’єктів та засобів і методів охорони природи заповідника «Медобори». Учасники та гості конференції ознайомилися з моніторинговими дослідженнями за програмою Літопису природи. 

9-11 квітня 2020 року на базі Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України відбулась Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Медико-біологічні аспекти та мультидисциплінарна інтеграція в концепції здоров’я людини», яка проходила в режимі он-лайн з дистанційним підключенням навчальних закладів вищої освіти України за допомогою відеоконференц-зв’язку. 

У роботі конференції взяли участь 140 науковців національних медичних і педагогічних університетів України, медичних коледжів, наукових співробітників Національної академії медичних наук України, науковців з Польщі, Республіки Білорусь та представники Українського фонду культури.

Кожен із днів заходу охоплював наступні напрямки – Біологія, Медицина, Педагогіка. У рамках конференції учасники змогли взяти участь у лекторії «Європейські виміри сталого розвитку», виступити з доповідями під час круглого столу «Прикладні аспекти морфології: здобутки, проблеми, перспективи», присвяченого 80-річчю з дня народження професора Я. І. Федонюка та педагогічного тренінгу «Теоретико-методологічні основи педагогіки здоров’я».

Під час конференції було обговорено ряд актуальних питань:

1. Фундаментальні та прикладні дослідження в біології, екології та біотехнології.

2. Актуальні питання збереження здоров’я людини та навколишнього середовища.

3. Здоров’я людини як медико-біологічна складова.

4. Морфо-функціональний стан тканин, органів і систем органів людини і тварин у нормі та за умов патології.

5. Порівняльна анатомія тканин та органів людини і тварин.

6. Актуальні аспекти патології людини та тварин в умовах екологічної кризи. 

7. Навчально-методичне, кадрове та організаційне забезпечення освітнього процесу у підготовці фахівців.

8. Вклад вчених у розвиток медичних, біологічних, педагогічних наук в Україні та за її межами. 

Учасникам конференції було репрезентовано документальний фільм-нарис «Ярослав Федонюк: «Що таке життя: мить між минулим і майбутнім», присвячений життєвому та науковому шляху видатному українському вченому-анатому, заслуженому діячу науки і техніки України, доктору медичних наук, професору Ярославу Івановичу Федонюку, який близько півстоліття, а саме 47 років свого життя, присвятив своїй рідній Alma-Mater. Переглянути фільм можна за посиланням https://youtu.be/w98Q6zZlBYQ

За результатами робот конференції прийнято рішення та вироблені рекомендації які направлені в МОЗ України.

Матеріали конференції опубліковано в медичній та громадській пресі для ознайомлення з ними широкого загалу спеціалістів різного профілю.

27-29 квітня 2022 року на базі кафедри медичної біології відбулась всеукраїнська науково–практична конференція з міжнародною участю «Еколого-біологічна освіта в концепції “Єдине здоров’я”» (у режимі он-лайн), співорганізатором якої був  Жешувський університет (Польща).

В роботі конференції взяли участь 103 учасники, з яких 98 науковців із 21 закладу вищої освіти України та 5 науковців із Польщі, які представили 5 навчальних закладів.

Конференція проводилась у трьох напрямках: «Біологія», «Медицина», «Педагогіка. Соціологія». Було заслухано та обговорено 54 доповіді. Формат проведення передбачав:

1) лекторій «Україна і світ: актуальні проблеми життєдіяльності суспільства», на якому розглядались фундаментальні та прикладні дослідження в біології, екології та біотехнології; актуальні питання збереження здоров’я людини та навколишнього середовища; здоров’я людини як медико-біологічна складова;

2) круглий стіл «Медико-біологічні механізми здоров’я», де було висвітлено результати досліджень використання лікарських засобів у медицині, морфофункціональні зміни органів і систем органів людини і тварин у нормі та за умов патології, поширення та профілактика паразитарних хвороб в Україні;

3) педагогічний тренінг «Співпраця навчальних закладів України та країн Європи, її роль у підвищенні ефективності підготовки спеціалістів міжнародного рівня», на якому обговорювались питання щодо навчально-методичного, кадрового та організаційного забезпечення освітнього процесу у підготовці фахівців і вкладу вчених у розвиток медичних, біологічних, педагогічних наук в Україні та за її межами. Особлива увага приділена організації методичного забезпечення практичних занять для студентів в умовах дистанційного навчання.

Фрагменти презентацій  учасників всеукраїнської науково–практичної конференції з міжнародною участю «Еколого-біологічна освіта в концепції “Єдине здоров’я”» (2022 рік)