Кафедра медичної біології державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» розпочала своє існування з червня 1957 року, коли на посаду в. о. завідувача кафедри біології Тернопільського медичного інституту наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР був назначений Яременко Іван Іванович.

Доцент І. І. Яременко завідував кафедрою біології до липня 1974 року.

Впродовж 1974 -1995 років кафедру біології очолював професор Локай Анатолій Іванович.

З 1995 по 1998 рік кафедрою медичної біології, генетики та паразитології керував доцент Бойчук Богдан Романович.

У 1998 році кафедру медичної біології, генетики та паразитології ввели у склад кафедри мікробіології, імунології і вірусології, яку до 2000 року очолював професор Климнюк Сергій Іванович.

У 2000 році було організовано кафедру фармакогнозії з біологією та медичною генетикою, якою впродовж 2000-2001 років керувала професор Марчишин Світлана Михайлівна, впродовж 2002 року – професор Корда Михайло Михайлович, у 2002-2003 роках – професор Кулікова Ніна Андріївна.

З 2003 році відбулась реорганізація, було створено кафедру медичної біології, яку очолила доцент Котляренко Лідія Теодорівна.

У 2005 році кафедру ввели у склад кафедри мікробіології, імунології і вірусології, яку до 2011 року очолював професор Климнюк Сергій Іванович.

У 20011 році кафедра медичної біології стала окремим підрозділом на чолі з професором Котляренко Лідією Теодорівною, яка керувала кафедрою до 2013 року.

З лютого 2012 року кафедру медичної біології очолює професор Федонюк Лариса Ярославівна.

Завідувач кафедри біології Тернопільського медичного інституту (1957-1974 рр.) кандидат медичних наук, доцент Іван Іванович Яременко

Яременко Іван Іванович народився 11 червня (28 травня старого стилю) 1903 року в с. Щербаки на Полтавщині у селянській сім’ї.

Автобіографія І. І. Яременка, написана автором власноруч (1970 рік)

Босоноге дитинство “минуло непомітно, а трудове життя розпочалося рано”, – згадує Іван Іванович у своїй біографії. “Не забувається початок моїх заробітків, коли семилітнього хлопчика батьки віддали у пастухи на все літо за … півтора пуда борошна і сорочку”.

До 14 років хлопчик жив із батьками. Взимку ходив до школи, а влітку допомагав по господарству. “До початкової школи з 3-х річним строком навчання довелось ходити за 3 кілометри, а потім – до так званого Двохкласного міністерського училища з 5-ти річним строком навчання – за 10 км, у село Дуновщину”, – розповідав Іван Іванович. “Вночі доводилось виходити з дому і вночі приходити. Коли траплялась завірюха, такі учні залишались ночувати в школі (спали в класах на підлозі). Книги були дорогі: задачник Малініна і Буреніна коштував 70 коп., а Верещагіна ще більше. Не можу забути учня Бабича Петра, який жив на квартирі за півтора карбованця в місяць, економлячи на світлі: читав при освітленні місяця”.

“Час закінчення школи видався щасливим”, – продовжує спогади Яременко І.І. “Це був 1917 рік, і Великий Жовтень забезпечив можливість учитись далі, одержуючи державну стипендію. Здійснилась і моя мрія стати вчителем…”.

У 1917 році Іван Іванович поступив в учительську семінарію в м. Полтава, яка пізніше була реорганізована в педагогічну школу, і в 1921 році він став учасником першого випуску радянських учителів для семирічної трудової школи. У цьому ж році Яременко І.І. навчався на агробіологічних курсах при Полтавському губземвідділі та дослідній сільськогосподарській станції, що дало змогу отримати кваліфікацію інструктора для опанування наукових основ сільського господарства. Після закінчення курсів у 1923 році Іван Іванович був призначений учителем-вихователем дитячого будинку Мінпросвіти села Терентіївка Полтавської області, що “був розташований поряд з колонією, де працював А.С. Макаренко. Перша зарплата була 11 карб. 40 коп., але праця була захоплююча, і тому не довелось шукати нічого іншого”.

У 1924 році Яременко І.І. був переведений на роботу вчителя у школі районного центру Руновщина, де працював протягом 5-ти років. Одночасно Іван Іванович очолював райком профспілки «Робос» (робітничої освіти). “То були часи ліквідації неписьменності, а також великого піднесення ідеологічної роботи на селі. Нині трудно повірити, що ми, молодь, спали тоді не більше 1-2 ночей на тиждень. Крім лікнепу – робота в Радах, по хлібозаготівлях, кооперування населення”.

З 1929 року по 1933 рік Іван Іванович навчався на біологічному факультеті Харківського державного університету (Харківський педагогічний інститут професійної освіти). “З житлом для студентів було тяжко, і нас, першокурсників до 500 чол., помістили в церкві з різних вузів. Із похолоданням – розбіглись. На біологічному факультеті університету студентів було мало. На 50 місць екзамени тримало понад 500 чол., прийнято було 44, під кінець І курсу залишилось 25. Викладачі (акад. І.М. Буланкін, А.І. Кіпріянов, О.В. Нагорний, проф. М.М. Фадєєв, Г.Ф. Арнольд, В.В. Станчинський та інші) гарно ставились до студентів. Багато з них жило там же на факультеті. Нам, студентам, була змога працювати, а то й заночувати на кафедрі (все ж краще, ніж на вокзалі). Велика радість була під час міжсеместрової зимової перерви у навчанні одержати ордер на поселення в гуртожитку. Хоч тоді вони були густо заселені й для першокурсників не було ліжок. Згодом ліжка були роздобуті і ми були найщасливіші”, – так описує Яременко І.І. свій перший рік навчання у вузі.

У 1930 році Яременко І.І., будучи студентом університету, брав участь у колективізації сільського господарства: “Весною 1930 року мене було відряджено на 1 місяць по колективізації в село Мар’їнське Краснокутського району на Харківщині. Пропуск у навчанні було надолужено самотійною роботою з консультаціями чулих викладачів”.

Наприкінці навчання в університеті Іван Іванович працював викладачем біології в школі ФЗУ при заводі «Світло шахтаря». Після закінчення університету він отримав спеціальність «Педагог і дослідник біологічного циклу».

З 1933 по 1935 роки Яременко І.І. працював в Інституті удосконалення кваліфікації сільськогосподарських спеціалістів та заочної освіти на посаді методиста біологічних предметів у м. Харків. З 1935 до 1938 року Іван Іванович працював асистентом кафедри біології та зоології в педінституті м. Бердянськ. У 1938 році, у зв’язку з ліквідацією факультету, Яременка І.І. було переведено до вчительського інституту м. Глухів Сумської області, в якому до серпня 1941 року Іван Іванович працював на посаді викладача зоології та деканом природничо-географічного факультету. “У серпні 1941 року… разом із директором інституту та його заступником, нами були сховані всі цінності факультету (дорога оптика тощо) і я виїхав за розпорядженням відповідної організації до міста Суми. Там ще кілька тижнів працював викладачем інституту, а потім виїхав разом з іншими на схід. На межі Сумської, Харківської та Курської областей багато таких евакуйованих працювало на терміновому зборі насіння цукрових буряків. Там ми потрапили в оточення німецько-фашистських військ. Блукаючи до зими по лісах Курської області, я потім повернувся до Глухова і жив там до осені 1942 року без роботи. Восени 1942 року вступив до так званої хімічної артілі, яка фарбувала матерії, де й працював майже рік. У серпні 1943 року Глухів було звільнено від німецько-фашистських військ. Я до жовтня працював у Міськраді по відновленню міста”, – згадує Яременко І.І. свої роки під час Великої Вітчизняної війни.

Після відновлення Глухівського інституту у жовтні 1943 року Іван Іванович працював у ньому старшим викладачем і заступником директора по навчальній частині інституту до кінця 1946 року.

З 1947 року по 1957 роки Яременко І.І. займав посаду асистента кафедри біології Станіславського (Івано-Франківського) медичного інституту та виконував дисертаційну роботу на тему “Дубовий шовкопряд в колгоспах Прикарпаття”.

Автореферат дисертаційної роботи І. І. Яременка (1955 рік)

У 1955 році рішенням Ради Інституту зоології АН УРСР Яременку І.І. присвоєно науковий ступінь кандидата біологічних наук.

Диплом І. І. Яременка про присвоєння йому наукового ступеня кандидата біологічних наук (1956 рік)

У червні 1957 року наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР Яременко І.І. був назначений на посаду в. о. завідувача кафедри біології Тернопільського медичного інституту в порядку переведення зі Станіславського медінституту.

У листопаді 1958 року рішенням Вищої Атестаційної Комісії Яременко І.І. затверджений у вченому званні доцента.

Диплом І. І. Яременка про присвоєння йому вченого звання доцента (1958 рік)

За час роботи у Тернопільському медичному інституті Яременко І.І. проводив активну науково-дослідницьку роботу. Область його наукових інтересів: біологічні аспекти фауни та екологічні аспекти флори західних областей України. Він є автором 80 наукових публікацій, в тому числі 4 монографій: «Виготовлення наочних посібників з зоології» (1966), «Біологічний кабінет у школі» (1968), «Отруйні тварини» (1968), «Міф і дійсність» (1971).

Монографії І. І. Яременка (1966-1971 рр.)

Яременко І.І. має 7 посвідчень на раціоналізаторські пропозиції та ним отримано одне свідоцтво на винахід. При вивченні біології та екології дубового шовкопряда Іван Іванович розробив метод його вирощування на твердих породах дерев (дуб, граб). Його практичні рекомендації використовувалися в колгоспах Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Велика кількість робіт Івана Івановича були присвячені питанню про можливість оздоровлення населених пунктів шляхом використання в зелених насадженнях фітонцидовмісних видів рослин. Із цією метою він вивчав фітонцидну активність декоративних і дикорослих рослин із різних родин.

Яременко І.І. започаткував перший науковий напрямок кафедри біології – медична паразитологія. Протягом багатьох років за консультативної підтримки Івана Івановича проводилися дослідження біологічних особливостей паразитів – гельмінтів і розробка профілактичних мір і засобів боротьби з ними.

Співробітники кафедри під час виконання фрагментів науково-дослідної роботи (1961-1963 рр.)

Титульні сторінки авторефератів Н. А. Кулікової та С. П. Марченко (1968 рік)

Яременко І.І. брав активну участь в громадському житті Тернопільської області та інституту. Понад 10 років Іван Іванович був депутатом Рад, засідателем народного суду, позаштатним лектором райкомів партії, головою молодіжних комітетів, членом президії обласних відділень профспілки, уповноваженим райкомів партії по хлібозаготівлях, посівній кампанії.

У період організації та перших років роботи Тернопільського медичного інституту Яременко І.І. очолював молодіжний місцевий комітет, був членом групи народного контролю інституту. У 1958 році Іван Іванович очолив секцію природничо-наукових знань при Тернопільській обласній організації товариства «Знання». Він був членом пленума та президії обласної організації цього товариства та головою секції природничо-наукових знань до 1974 року. При організації в 1960 році у Тернопільській області Товариства охорони природи Яременко І.І. був обраний членом президії обласного відділення «Охорони природи» та головою секції пропаганди природоохоронних знань. Протягом багатьох років він був головою Методичної ради Природничого наукового товариства, очолював секцію біологів. Іваном Івановичем надруковано в місцевій та всеукраїнській періодичній пресі до 200 робіт.

Яременко І.І. надавав вагому методичну допомогу вчителям-біологам області. Щороку він проводив семінари на кафедрі, у школах «Знання про природу» та читав лекції вчителям у різних районах області.

Виступ І. І. Яременка на конференції з охорони природи м. Кременець (1966 рік)

Тематика семінарів і лекцій присвячувалася актуальним питанням розвитку біологічної науки та новим досягненням у біології. Будучи членом бригади по розповсюдженню наукових знань, Іван Іванович виступав на радіо, проводив бесіди серед населення міста і сіл Тернопільської області, брав участь у вечорах запитань і відповідей. Щорічно Яременко І.І. читав для населення Тернопільської області по 35-45 лекцій на різні теми сучасної біології та генетики.

Слухачі семінару "Збереження довкілля", який проводить І. І. Яременко у стінах кафедри біології (1969 рік)

Слухачі тематичного семінару у школі "Знання про природу", який проводить доцент І. І. Яременко (1970 рік)

Іван Іванович знаний як прекрасний педагог, вихователь молодих викладачів і не одного покоління студентів. Багато сил і енергії Яременко І.І. віддавав вихованню студентів. Часто відвідував гуртожитки, систематично проводив бесіди в студентських групах.

Учні Чортківського медичного училища слухають лекцію доцента І. І. Яременка в стінах навчально-біологічного музею кафедри (1970 рік)

Особливо цінними були його поради студентам щодо організації самостійної роботи, дотримання трудової дисципліни, праці над книгою: “Не уявляю собі викладача-вихователя з прогулами чи запізненнями на роботу хоч би й на кілька хвилин. Намагався ці риси прищеплювати й своїм вихованцям. Вважаю, що це не нудний педантизм, як дехто вважає, а для викладача – конча необхідність”.

Група "строковців-цілинників" із доц. І. І. Яременком. Верхній ряд (зліва направо): П. А. Понижайло, В. А. Трішкін, В. П. Мельник, Д. І. Михайлецький. Нижній ряд (зліва направо): С. В. Образцов, О. В. Романюк, О. Г. Матвієнко, І. М. Ковальський, М. С. Кравчук, І. М. Скобелєв (1971 рік)

Іван Іванович майстерно читав лекції та цікаво, на високому науково-методичному рівні проводив практичні заняття, приділяючи велику увагу наочності у викладанні біології, особливо натуральним об’єктам.

Заняття з ботаніки в оранжереї кафедри продить доцент І. І. Яременко (1958 рік)

Доцент І. І. Яременко проводить практичне заняття в музеї кафедри біології зі студентами першого курсу лікувального факультету (1972 рік)

Завідувач кафедри, доцент І. І. Яременко під час прийняття іспитів з біології (1972 рік)

Завідувач кафедри, доцент І. І. Яременко під час прийняття іспитів з біології (1972 рік)

Завдяки його ініціативі на кафедрі біології Тернопільського медичного інституту в 1957 році було створено навчальний біологічний музей. “Виходячи з вчення І.П. Павлова про взаємозв’язок першої і другої сигнальної систем, дидактика вищої школи, серед ряду інших засобів, обґрунтувала важливу роль свідомого засвоєння знань в тому числі студентами вузів. Серед різноманітності наочностей одне з перших місць повинні зайняти натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення змісту оточуючої нас живої природи. З огляду на це, певне місце в навчально-виховному процесі повинні зайняти музеї. Це особливо має актуальне значення при вивченні однієї з фундаментальних дисциплін – біології”, – зазначав Яременко І.І. у короткому довіднику про навчальний музей, написаного ще у 1974 році. При оформленні тематики біологічного музею з понад 2000 експонатів, особливу увагу Іван Іванович надав показу єдності організмів і середовища, походження живого з неживої матерії, великої різноманітності рослинного та тваринного світу, сучасних принципів побудови організмів, процесів розмноження та розвитку, питань спадковості та мінливості.

Загальний вигляд навчально-біологічного музею. Експозиція "Взаємозв'язок живої природи та довкілля" (1961-1965 рр.)

У 1967 році відбулось урочисте відкриття музею, що співпало з 10-ю річницею заснування Тернопільського медичного інституту.

Фрагмент експозиції навчально-біологічного музею. Представники теріофауни західних областей України: Ряд Мишоподібні (Muriformes), родина Хом'якові (Cricetidae) (1968 рік)

Фрагмент експозиції навчально-біологічного музею. Представники хіроптерофауни Тернопільської області: Ряд Рукокрилі (Chiroptera) (1969 рік)

Музей має багатогранне значення: навчальне, наукове та виховне. Навчальне: експонати музею відображають тематичні розділи програми з дисципліни, за допомогою яких студенти спостерігають взаємозв’язок рослинного та тваринного світу, організмів між собою та навколишнім середовищем, формують уявлення про будову багатоклітинних організмів, а також вивчають роль людини у зміні природних екосистем. Наукове: експозиції секцій музею цінні тим, що формують систему знань про закони природи, вони є базою для дослідження основ паразитизму та паразитарних інвазій у людини. Виховне: музей формує гуманне, дбайливе та бережливе ставлення до природи рідного краю, вміння естетично відноситись до всього живого.

Фрагменти експозиції навчально-біологічного музею. Представники орнітофауни Тернопільської області - комахоїдні птахи: ряд Соколоподібні (Falconiformes), ряд Гусеподібні (Fnseriformes), ряд Дятлові (Ricidae) (1967 рік)

До складу експонатів музею входять опудала тварин рядів хижаки, парнокопитні, гризуни, черепахи, голубоподібні, куроподібні, лускаті, перетинчастокрилі, та інші, а також велика кількість муляжів, схем і препаратів, більшість з яких виготовлено особисто І.І. Яременком.

Опудала тварин, виготовлені особисто І. І. Яременком (1964-1966 рр.)

Музей завжди був та залишається гордістю вузу, насамперед гордістю за людей, які заклали його фундамент.

У 1970 році доцент Яременко І.І. був нагороджений медаллю «За доблестный труд». У своїй біографії Іван Іванович згадує, що “працюючи в системі Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров’я, мав заохочувальні відзнаки, усні подяки та неодноразові потиски руки Міністра”.

Грамоти, отримані колективом кафедри за досягнуті успіхи у роботі студентського наукового гуртка (1973 рік)

Завідував кафедрою І. І. Яременко до липня 1974 року.

Помер Іван Іванович Яременко 27 грудня 1978 року у віці 75 років.

Доцент Іван Іванович Яременко. 70 років. У роздумах над науковими проблемами в своєму робочому кабінеті (1973 рік)

У різні роки на кафедрах працювали та працюють: канд. біол. наук, доц. І. І. Яременко (1957–1974), асист. О. М. Білоконь (1957–1959), д-р біол. наук, проф. Н. А. Кулікова (1961–2004), асист. С. П. Марченко (1961–1969), ст. лаб. В. К. Конончук (1963–1996), асист. В. В. Кушнір (1966–1993), канд. с.-г. наук, доц. В. Ф. Заведнюк (1967–1984), препаратор В. А. Мірошина (1969–1977), асист. І. І. Лесюк (1970–1971), канд. вет. наук, ст. викл. М. Я. Яковенко (1972–2002), ст. лаб. М. М. Івасенко (1972–2002), д-р мед. наук, проф. А. І. Локай (1974–1995), канд. біол. наук, ст. викл. С. С. Кулянда (1983–1992), канд. біол. наук, ст. викл. Р. Є. Нечай (1983–2003), лаб. О. Д. Пашко (1986–1998), д-р мед. наук, проф. Б. Р. Бойчук (1994–1998, 2002), канд. мед. наук, доц. Т. В. Бігуняк (1999–2007, з 2008 р. до 2017 р.), д-р біол. наук, проф. Л. Т. Котляренко (2000–2015), канд. фарм. наук, доц. С. М. Марчишин (2000–2003), канд. біол. наук, асист. М. І. Шанайда (2001–2003), канд. с.-г. наук, ст. викл. О. С. Покотило (2001–2006), асист. М. В. Самборський (2001–2006), канд. біол. наук, доц. І. З. Кернична (2002–2003, 2013), канд. біол. наук, асист. І. Б. Привроцька (2003–2005, 2008–2012, з 2014 р. дотепер), канд. біол. наук, асист. Х. Ю. Недошитко (Х. Ю. Кучер) (2004–2014, 2016), канд. біол. наук, асист. Л. Н. Рибіцька (2006–2013), ст. лаб. О. Б. Фурка (з 2008 р. дотепер), ст. лаб. О. Т. Тусик (2008–2013), ст. лаб. О. С. Коваль (2009–2012), канд. біол. наук, асист. О. Ю. Ружицька (з 2009 р. дотепер), ст. лаб. Л. Б. Муц (з 2010 р. дотепер), ст. лаб. Л. Б. Ковальова (2011–2013), канд. біол. наук, асист. О. М. Ярема (2011–2012, з 2014 р. дотепер), д-р мед. наук, проф. Л. Я. Федонюк (з 2012 р. дотепер), канд. біол. наук, асист. І. В. Гоч (2012–2014), ст. лаб. Н. В. Гецько (2013–2014), канд. біол. наук, доц. О. І. Грималюк (2013–2016), асист. Н. Б. Гливка (Н. Б. Зозуляк) (з 2014 р. дотепер), лаб., а згодом ст. лаб. І. Д. Биць (з 2015 р. до 2018 р.), канд. біол. наук, доц. С. С. Подобівський (з 2016 р. дотепер), асист. О. М. Загричук (з 2018 р. дотепер), ст. лаб. В. О. Хавтур ( з 2018 р. дотепер), асист. О. І. Скиба (з 2018 р. дотепер).

Впродовж усього періоду існування кафедри її робота була спрямована на формування систе­ми знань студентів, упровадження новітніх технологій у навчальний процес і наукову роботу кафедри.

Роботу щодо оснащення кафедри наочним приладдям розпочато у червні 1957 р., хоча перший її співробітник почав працювати з липня цього ж року. З 1 вересня 1957 р. 200 студентів І курсу розпочали навчання у приміщеннях кафедри: 6 навчальних кімнатах, оранжереї, навчальному музеї. У кінці 60-х–на початку 70-х років значним внеском у організацію навчальної роботи на кафедрі було введення програмованого навчання та програмованого контролю знань студентів. У 80–90-х роках створено велику кількість діапозитивів і навчальних фільмів з паразитології; запроваджено рейтингову систему оцінки знань студентів. На початку ХХ століття (2007–2015) у межах інтеграції вітчизняної медичної освіти в Європейський та світовий освітній простір на кафедрі було запроваджено ряд нових технологій навчання., зокрема Z-систему навчання студентів, циклову систему навчання, навчання за методикою «Єдиного дня». З початку 2015–2016 н. р. у зв’язку з відміною кредитно-модульної системи організації освітнього процесу та відведенням значної кількості навчальних годин студента на самоосвіту, навчання на кафедрі ведеться за стрічковою системою.

Для якісного проведення навчального процесу на кафедрі обладнано тематичні навчальні кімнати: «Молекулярна біологія», «Генетика», «Паразитологія», «Еволюція та екологія». Навчальні аудиторії оснащено муляжами, відеосистемами, схематичними зображеннями родоводів із різними типами успадкування, фотографіями каріотипів та фенотипових проявів хромосомних і молекулярних хвороб, вологими макропрепаратами, мікропрепаратами та іншим дидактичним матеріалом.

Ст. лаб. О. Б. Фурка, ст. лаб. Л. Б. Муц, ст. лаб. І. Д. Биць, готують навчальні матеріали для практичних занять (2015 рік)

Характерною ознакою впровадження у навчальний процес інформаційних технологій стало створення web-сторінки кафедри, над якою колектив працював упродовж 2007–2008 рр. У 2009–2010 рр. працівники кафедри створели потужну базу тестових завдань для щоденного електронного контролю знань за системою «Moodle» та для семестрового підсумкового екзаменаційного контролю, які систематично урізноманітнюються схемами, ситуаційними задачами, малюнками, таблицями, графічними зображеннями. Силами колективу кафедри створено 5 навчальних відеофільмів і 7 віртуальних навчальних програм, у яких демонструються алгоритми виконання необхідних практичних навичок. В останні роки особливого значення в організації навчального процесу на кафедрі за сучасних умов надають практичним заняттям, на яких студенти набувають необхідних для майбутньої діяльності навичкок та вмінь. Упродовж 2013–2015 рр. на кафедрі було проведено об’єктивний структурований практичний іспит (ОСПІ) для вітчизняних та іноземних студентів медичного факультету з повним і нормативним терміном навчання.

У 2013 р. під керівництвом проф. Л. Я. Федонюк працівники кафедри провели реорганізацію навчально-біологічного музею імені І. І. Яременка, що є гордістю навчального закладу. Музей є експозиційним проектом і освітнім ресурсом кафедри, який відображає не лише історію розвитку живих організмів, але й історію створення музею природи, в ньому продемонстровано єдність організмів і середовища, походження живого з неживої матерії, представлено велику різноманітність рослинного та тваринного світів.

З початку 2015–2016 н. р. навчання на кафедрі ведеться за стрічковою системою. На практичних заняттях широко практикується організація рольових ігор, які моделюють різні ситуації. Запроваджено підсумкове заняття як один із видів рубіжного контролю, що адекватно оцінює знання, вміння студента, є хорошим стимулом підготовки до іспиту та показує рівень оволодіння предметом. При вивченні тем із розділів «Еволюція» та «Екологія» проводяться екскурсії в краєзнавчий музей, що урізноманітнює форму навчання, покращує засвоєння матеріалу, активізує самостійну роботу студента.

Заняття зі слухачами Тернопільського обласного комунального територіального відділення Малої академії наук України в стінах навчально-біологічного музею імені І. І. Яременка (2014 рік)

Викладачі кафедри медичної біології працюють зі здібними та обдарованими слухачами Тернопільського обласного комунального територіального відділення Малої академії наук України, систематично проводячи навчання для слухачів І та ІІ років секцій «Біологія» і «Медицина», тим самим сприяючи проф­орієнтаційному навчанню та розвитку наукового пізнання учнів загальноосвітніх шкіл нашого міста.

Для належного навчання студентів кафедра забезпечена необхідною кількістю монографій, підручників і посібників, а з метою поповнення бібліотеки сучасною навчальною літературою на кафедрі створюються творчі колективи для їх підготовки та видання. Викладачі кафедри медичної біології є авторами та співавторами 2 підручників і понад 10 навчальних посібників.

Практичні заняття на кафедрі проводять асист. І. Б. Привроцька (зліва), асист. О. М. Ярема (по центру), асист. Н. Б. Гливка (справа) (2016 рік)

Наукову роботу кафедри медичної біології започаткував перший завідувач І. І. Яременко. Коло його наукових інтересів було дуже широким. І. І. Яременко – автор 80 наукових публікацій, у тому числі 4 монографій: «Виготовлення наочних посібників з зоології» (1966), «Біологічний кабінет у школі» (1968), «Отруйні тварини» (1968), «Міф і дійсність» (1971). Під керівництвом І. І. Яременка були виконані й захищені в 1968 р. 2 кандидатські дисертації, присвячені вивченню біології збудників трихінельозу та ехінококозу.

Перші кандидатську (1968) і докторську (1993) дисертації кафедри медичної біології виконала Н. А. Кулікова. Ніна Андріївна вперше на Західному Поділлі провела комплексне динамічне вивчення на популяційному рівні біології та екології трихінел, епідеміології та епізоотології трихінельозу. Результати цих досліджень стали біологічною основою для розробки науково обґрунтованої системи протитрихінельозних профілактичних заходів, упровадження яких сприяло зниженню захворюваності населення на трихінельоз на Західному Поділлі.

У 1985 р. проф. А. І. Локай організував на кафедрі наукову лабораторію, де проводили фундаментальні дослідження щодо отруєнь шапковими грибами, зокрема блідою поганкою. Проведена робота дала можливість розробити клініко-лабораторну діагностику гострих шлунково-кишкових захворювань, яка використовується і донині. У 1988 р. співробітники лабораторії обґрунтували доцільність використання таурину в лікуванні отруєнь блідою поганкою (наказом міністра охорони здоров’я України від 22 жовтня 1997 р. таурин дозволений до медичного застосування).

Проф. Б. Р. Бойчук продовжив вивчення впливу отрути грибів на гомеостаз організму, та в 1997 р. виходить його монографія «Отруєння грибами (етіологія, патогенез, клініка, диференціальна діагностика, лікування і профілактика)».

У подальшому наукова діяльність кафедри розширювалась і до великої кількості біологічних спрямувань приєднались такі наукові напрямки: морфологічний (Л. Я. Федонюк, Л. Т. Котляренко, О. М. Ярема, О. Ю. Ружицька), молекулярно-генетичний (Т. В. Бігуняк), біохімічний (І. Б. Привроцька, О. Б. Фурка). Колектив кафедри за останні десятиріччя отримав понад 14 патентів на винахід, а також 9 свідоцтв на раціоналізаторські пропозиції, опубліковав понад 700 наукових праць у журналах і збірниках статей.

Особлива увага приділяється роботі студентського наукового гуртка, який упродовж 20 років активно працює на кафедрі. Тематика його засідань тісно переплітається з науковими напрямками кафедри: розглядаються питання медико-біологічних аспектів паразитизму та профілактики паразитарних інвазій, вивчаються закономірності розвитку людини від зачаття до виношування в утробі матері, обговорюються питання природних рекреаційних ресурсів Тернопільщини та методи збереження рідкісних і зникаючих представників флори та фауни України. За час існування наукового гуртка студенти взяли участь у роботі близько 45 вітчизняних та 28 міжнародних медичних конгресів студентів і молодих учених. Викладачі кафедри разом зі студентами беруть активну участь у проекті «Наукові пікніки», який щорічно проходить на Театральному майдані нашого міста.

Проф. Л. Я. Федонюк, асист. О. Ю. Ружицька разом із студентами представляють екпозицію кафедри на проекті «Наукові пікніки» (2015 рік)