Наукова робота кафедри медичної біології започаткована першим завідувачем Яременком І. І. Коло його наукових інтересів було дуже широким. Яременко І. І. був автором 80 наукових публікацій, в тому числі 4 монографій: «Виготовлення наочних посібників з зоології» (1966), «Біологічний кабінет у школі» (1968), «Отруйні тварини» (1968), «Міф і дійсність» (1971).

У монографії «Виготовлення наочних посібників з зоології» Іван Іванович описав способи виготовлення наочних матеріалів: тушок і опудал птахів, дрібних ссавців, риб і земноводних, плазунів; скелетних препаратів хребетних тварин, а також сухих, вологих і простих постійних мікропрепаратів.

Монографія «Біологічний кабінет у школі» присвячена питанням облаштування біологічного кабінету, класу-лабораторії, препараторської кімнати. Іван Іванович надав поради щодо збирання ботанічних і зоологічних об’єктів, утримання їх у кутку живої природи. У монографії «Отруйні тварини» Яременко І.І. у цікавій та популярній формі описав зовнішній вигляд, умови життя, поведінку та значення у житті людини отруйних плазунів і земноводних, які поширені на Тернопільщині. Монографія «Міф і дійсність» є книгою науково-популярного характеру, на сторінках якої Іван Іванович розмірковував над проблемами довголіття, познайомив читача з діяльністю вчених-геронтологів, висловив свій погляд на безсмертя душі та трактування його релігією.

Наукова спадщина Івана Івановича Яременка різностороння та багатогранна. У 1955 році він захистив дисертацію на тему «Дубовий шовкопряд в колгоспах Прикарпаття» та відповідно до рішення Ради Інституту зоології АН УРСР отримав науковий ступінь кандидата біологічних наук. При вивченні біології та екології дубового шовкопряда він розробив метод його вирощування на твердих породах дерев (дуб, граб). Його практичні рекомендації використовувалися в колгоспах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Велика кількість робіт Івана Івановича були присвячені питанню можливості оздоровлення населених пунктів шляхом використання в зелених насадженнях фітонцидовмісних видів рослин. Із цією метою він вивчав фітонцидну активність декоративних і дикорослих рослин із різних родин. Яременко І.І. започаткував перший науковий напрямок кафедри біології – медична паразитологія. Протягом багатьох років він проводив дослідження біологічних особливостей паразитів – гельмінтів і розробляв засоби боротьби з ними.

Під керівництвом Яременка І.І. були виконані та захищені у 1968 р. дві кандидатські дисертації, присвячені вивченню біології збудників трихінельозу та ехінококозу.

Перші кандидатська (1968 рік) і докторська (1993 рік) дисертації кафедри медичної біології були виконані саме Н. А. Куліковою. Ніна Андріївна уперше на Західному Поділлі провела комплексне динамічне вивчення на популяційному рівні біології та екології трихінел, епідеміології, епізоотології трихінельозу. Результати цих досліджень стали біологічною основою для розробки науково обґрунтованої системи протитрихінельозних профілактичних заходів, впровадження яких сприяло зниженню захворюваності населення на трихінельоз на Західному Поділлі.

З 1974 до 1999 року кафедру біології очолював професор Локай Анатолій Іванович. Наукова діяльність професора А. І. Локая була присвячена токсикології. Він зорганізував наукову лабораторію кафедри біології, де проводили фундаментальні дослідження щодо отруєнь шапковими грибами, зокрема блідою поганкою. 

Оригінальність досліджень полягала в тому, що використовувалася нативна отрута блідої поганки. Аналіз та узагальнення результатів експериментальної роботи дали можливість розробити клініко-лабораторну діагностику гострих шлунково-кишкових захворювань, яку використовують і наводять донині у «Методичних рекомендаціях», виданих НДІ ім. Скліфосовського (Москва). Обґрунтовані методи ефективного комплексного лікування хворих після отруєння блідою поганкою з використанням гормональних і коферментних препаратів.

Ще 1988 року у лабораторії кафедри біології була обґрунтована доцільність використання таурину в лікуванні отруєнь блідою поганкою. Наказом Міністра охорони здоров'я України від 22 жовтня 1997 року таурин дозволений до медичного застосування.

На даний час наукова робота кафедри медичної біології передбачає планування та виконання дисертаційних робіт, виконання кафедральних і міжкафедральних ініціативних і держбюджетних науково-дослідних робіт, організацію та участь у проведенні всеукраїнських і міжнародних наукових форумів, підготовку студентських наукових робіт.

Колективом кафедри за останні десятиріччя, включаючи 2024 рік, отримано 21 патент на винахід, 15 свідоцтв на раціоналізаторські пропозиції, опубліковано понад 2000 наукових праць у фахових виданнях журналів і збірниках статей, зокрема 115 статей у виданнях з індексом Scopus та Web of Science, а також понад 550 тез у збірниках наукових праць в Україні та закордоном. Співробітниками кафедри опубліковано 14 монографій та посібників, отримано 5 авторських права на твір та 5 ТУ України. 

Наукові здобутки працівників кафедри медичної біології (2015-2021 рр.)

Викладачі кафедри активно приймають участь у виконанні дисертаційних робіт, є науковими керівниками та консультантами робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук.

Згідно «Положення про підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 309 на кафедрі медичної біології проводиться робота щодо підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів через аспірантуру, метою якої є підготовка висококваліфікованих викладачів і науковців у системі освіти.

Основним критерієм ефективності навчання в аспірантурі є кількість захищених дисертацій здобувачами. Із започаткуванням наукових напрямків кафедри,  викладацьким складом захищено 24 дисертаційні роботи, з них на здобуття наукового ступеня доктора наук – 2 (Федонюк Л.Я., 2009 рік; Стравський Я. С., 2011 рік) та на здобуття ступеня кандидата наук – 8 (Ярема О.М., 2013; Недошитко Х. Ю., 2014; Привроцька І.Б., Гливка Н.Б., 2015; Ружицька О.Ю., 2016; Скиба О.І., 2018; Загричук О.М., 2018; Фурка О.Б., 2018).

Автореферати дисертаційних робіт, захищених співробітниками кафедри впродовж 2012-2020 років.

На даний час на кафедрі навчання в аспірантурі проводиться для здобувачів із відривом (очна денна) і без відриву від виробництва (очна вечірня, заочна). Під час навчання аспіранти оволодівають методами наукового дослідження, складають кандидатські іспити та проводять наукові дослідження за обраним науковим напрямком дисертаційної роботи.

Зокрема, Хавтур Віра Олегівна (аспірант четвертого року навчання) працює над написанням дисертаційної роботи на тему «Конституціональні особливості реовазограми стегна у волейболісток різних соматотипів» (науковий керівник – проф. Федонюк Л.Я.); Марчук Ольга Михайлівна (аспірант четвертого року навчання) працює над написанням дисертаційної роботи на тему «Оптимізація методів досліджень трансмісивних інфекцій, що передаються кліщами та комарами» (науковий керівник – доц. Подобівський С.С.).

Здобувачі кафедри медичної біології (зліва-направо): Н.М. Петрик, О.М. Марчук, Л.Б. Фурка, В.О. Хавтур (2021 рік)

Аспіранти широко публікують результати своїх наукових досліджень та наукових доробок у всеукраїнських фахових виданнях, а також у журналах, які наукометричні бази Scopus і Web of Science активно допомагають в організації та проведенні науково-практичних конференцій кафедри, вони щорічно приймають участь у роботі вітчизняних і міжнародних наукових форумів, виставках, конкурсах, у різноманітних заходах із освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької та громадської діяльності. Із великим задоволенням відвідують ворк-шопи, вебінари, тренінги, онлайн-курси, дискусійні клуби, тренінг-сесії, які проводяться відомими науковцями в галузі медицини, педагогіки та біології.

Щорічно на засіданнях кафедри заслуховуються звіти дисертантів кафедр про виконану наукову роботу.

Сертифікати аспірантки В.О. Хавтур, що підтверджують її участь у конференціях, наукових форумах, вебінарах, воркшопах, тренінгах, стажуваннях (2020-2021 рр.).

Сертифікати аспірантки О.М. Марчук, що підтверджують її участь у конференціях, наукових форумах, вебінарах, воркшопах, тренінгах, стажуваннях (2020-2021 рр.)

Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості та підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським. Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності. У 2023 році на кафедрі розпочато підготовку магістрів.

У 2024 році на засіданнях кафедри заслухали кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти фармацевтичного факультету спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація».

1. Здобувач: Ліпська Валерія В'ячеславівна (наук. керівник - проф. Федонюк Л. Я.). Роль інсектицидів у неспецифічній профілактиці трансмісивних природно-вогнищевих інфекцій, що передаються іксодовими кліщами.

2. Здобувач: Дейнеко Альона Русланівна (наук. керівник - доц. Стравський Я. С.). Фармакопрофілактика імунодефіцитного стану організму щурів за використання Бурштинової кислоти.

3. Здобувач: Талащук Вікторія Вікторівна (наук. керівник - доц. Привроцька І. Б.). Вивчення антимікробної активності фітосубстанції зірочника середнього (Stellaria media).

Здобувачі Ліпська Валерія В'ячеславівна і Талащук Вікторія Вікторівна під час захисту кваліфікаційних робіт  із спеціальності Фармація, промислова фармація (2024 рік)

Наукова діяльність кафедри охоплює всі напрями медичної біології. Свідченням цьому є виконання кафедральних та міжкафедральних науково-дослідних робіт, а також дослідження проведені викладачами кафедри за напрямами досліджень:

1) морфологічний:

· Морфофункціональний стан ліофілізованих ксенодермотрансплантантів та особливості регенераторних процесів опікових ран при їх застосуванні (Бігуняк Т. В., 2000-2002 рр.)

· Структурна організація шлуночково-судинних та передсердно-шлуночкових клапанів серця у пре- та постнатальних періодах онтогенезу та при набутих вадах серця (Федонюк Л. Я., 2009-2023 рр.)

· Морфологічні особливості ремоделювання тонкої кишки при експериментальному ураженні алюміній хлоридом (Ярема О. М., 2010-2014 рр.)

· Закономірності ремоделювання структур тонкої кишки при дії кадмію на організм тварин різних за віком (Ружицька О. Ю, 2010-2022 рр.)

· Особливості кровопостачання передсердно-шлуночкових та шлуночково-судинних клапанів серця у людей зрілого віку (Федонюк Л. Я.,2012-2024 рр.)

· Дослідження структурно-функціональних особливостей бронхів та легень при експериментальній бронхопневмонії (Рибіцька Л. Н., 2011-2012 рр.)

· Конституціональні особливості реовазограми стегна у волейболісток різних соматотипів (Хавтур В.О., 2020-2024 рр.)

2) молекулярно-генетичний:

·Вивчення факторів розвитку коагулопатій, хромосомних та мітохондріальних хвороб людини (Бігуняк Т. В., 2008-2015 рр.)

· Застосування методів генетики у медицині (Бігуняк Т. В., 2008-2015 рр.)

· Генетичні аспекти скринінгу новонароджених із фенілкетонурією у Тернопільській області (Бігуняк Т. В., 2013-2014 рр.)

· Дослідження регенераторного потенціалу мезенхімальних стовбурових клітин при пошкодженні тканин в експерименті та перспективи їх терапевтичного застосування (Федонюк Л.Я. 2020-2023 рр., Стравський Я.С., 2020-2023 рр.).

3) біохімічний:

· Вплив поліненасичених жирних кислот родини ω-3 і ω-6 на ліпогенез і холестериногенез у білих щурів і морських свинок при навантаженні холестерином (Покотило О. С., 2003-2006 рр.)

· Особливості обміну ліпідів та стану прооксидантно-антиоксидантної системи за дії етилового спирту та тетрацикліну (Недошитко Х. Ю.,2007-2014 рр.)

· Особливості оксидативного метаболізму за експериментального гострого панкреатиту та шляхи корекції (Привроцька І. Б., 2009-2024 рр.)

· Вплив кверцетиновмісних сполук на стан печінки та нирок при експериментальному цукровому діабеті з ожирінням (Гливка Н. Б., 2009-2023 рр.)

· Оксидативний статус і стан захисних систем організму щурів з токсичним ураженням ацетамінофеном на тлі цукрового діабету другого типу (Фурка О. Б., 2011-2022 рр.)

· Порушення кровотворної функції селезінки в умовах алкогольного цирозу печінки у гендерному аспекті (Петрик Н.М. 2019-2023 рр.)

4) біотехнологія рослин:

· Дослідження біохімічного складу калюсної культури у тканинах лікарських рослин за методикою культивування in vitro (Тусик О. Т., 2009-2013 рр.)

· Вивчення культури in vitro Deschampsia Aynarctica E. Desv. (Загричук О. М., 2008-2017 рр.)

5) паразитологічний:

· Вивчення гельмінтозів, поширених в Україні (Бігуняк Т. В., Привроцька І. Б., 2007-2023 рр.)

· Вплив кліщів домашнього пилу на організм людини (Бігуняк Т. В., 2007-2008 рр.)

· Клініко-епідеміологічні особливості природженого токсоплазмозу (Бігуняк Т. В., Рибіцька Л.Н., 2011-2012 рр.)

· Епідеміологічні особливості сальмонельозу (Бігуняк Т. В., 2011-2013 рр.)

· Дослідження видового різноманіття, поширення, біології та екології іксодових кліщів на території західного регіону України (Федонюк Л. Я., 2016-2024 рр, Подобівський С.С., 2016-2024 рр., Фурка Л.Б., 2016-2018 рр. )

· Біологія, епідеміологічне значення та заходи обмеження чисельності іксодових кліщів в урбоценозах та агроценозах західного регіону України (Федонюк Л.Я., 2020-2024 рр.)

· Оптимізація методів досліджень трансмісивних інфекцій, що передаються кліщами та комарами (Марчук О.М., 2020-2024 рр.)

Аспірантка О. М. Марчук проводить наукове дослідження у секторі експериментальних та клінічних досліджень (2021 рік)

Починаючи з 2016 року на кафедрі розпочалося комплексне вивчення іксодових кліщів і Лайм-бореліозу. Було затверджено 2 теми науково-дослідних робіт кафедри “Дослідження видового різноманіття, поширення, біології та екології іксодових кліщів на території західного регіону України” та “Біологія, епідеміологічне значення та заходи обмеження чисельності іксодових кліщів в урбоценозах та агроценозах західного регіону України”.У 2023 році проф. Федонюк Л.Я. та доц. Подобівський С.С. спільно із співробітниками ТОВ з обмеженою відповідальністю «Магнетікван муніципальні технології»  долучились до впровадження медичної геоінформаційної системи, яка передбачає створення електронних картографічних моделей для проведення наукових досліджень і практичного використання щодо поширення іксодових кліщів на території Тернопільської області. Впровадження інтерактивних карт на основі медичної геоінформаційної системи дозволить оперативно інформувати населення про небезпечні зони поширення іксодових кліщів та їх епідеміологічний стан.

У 2023 році доц. Стравський Я. С., доц. Подобівський С. С. та студентка 5 курсу фармакологічного факультету Ліпська В. В. провели виробниче випробування дії препарату Ектосан ТОВ «Бровафарма» з метою знищення кліщів роду Ixodes та визначення відсотка робочої концентрації препарату Ектосан у системі заходів щодо обмеження чисельності кліщів на території парків. За результатами виробничих випробувань встановлено, що 5,0 % водний розчин препарату Ектосан забезпечує 100,0 % знищення кліщів протягом 10 хвилин. На підставі отриманих даних рекомендовано використання 5,0 % водного розчину препарату Ектосан, як одного із найефективніших, у дезакаризаціїї території міських скверів, парків, а також територій прилеглих до приміщень тваринницьких ферм і пташників, а ТОВ «Бровафарма» внесено зміни в інструкцію з використання препарату Ектосан.

Беручи до уваги актуальність забруднення навколишнього середовища та поширення інфекційних захворювань серед населення, пов’язаних із міграційними процесами людей у Європі, з 2016 року в рамках Балтійської Університетської Програми розпочато роботу щодо реалізації проєкту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи». В рамках програми викладачі щороку приймають участь у роботі міжнародних і всеукраїнських форумів.

У 2019 році викладачами кафедри розпочата робота над новим проєктом: «Попередження зараження інфекційними хворобами спричиненими збудниками, які переносяться іксодовими кліщами у рекреаційних зонах із використанням медичної геоінформаційної системи». За час реалізації проєкту проведено дослідження морфологічних особливостей личинок, німф та імаго іксодових кліщів на території Тернопільської області, встановлено закономірності нападу кліщів залежно від сезону і погодних умов, проведено аналіз динаміки нападів на людей різних життєвих стадій кліщів та порівняльну характеристику частоти нападів кліщів у різних біотопах. До інтерактивної карти протягом 2019-2022 років занесено дані про майже 200 кліщів виду Ixodes ricinus, знятих з людей і тварин у різних населених пунктах Тернопільської та інших областей України.

Доц. С. С. Подобівський проводить ідентифікацію кліщів та вивчення їх  морфології за допомогою оптикоелектронної системи «SEO-JMAGLAB» (2017 -2021 рр.)

У 2020 році викладачами кафедри отримано інформаційний лист   про нововведення у сфері охорони здоров'я України "Нові підходи у процесах моніторингу епідеміологічного стану іксодових кліщів у природі та попередження ураження населення збудниками інфекційних захворювань, які переносяться кліщами  (автори: Подобівський С. С., Федонюк Л. Я., Шкільна М. І., Павлишин А. В.)  з напрямку "Громадське здоров'я"  (№ 160). 

Викладачі кафедри приймають участь у роботі наукових форумів, присвячених актуальним питанням медичної та фармацевтичної паразитології, теоретичним аспектам викладання медичної та клінічної паразитології у закладах освіти, доказової медицини та нових підходів щодо лікування паразитозів людини та тварин.

Професор Федонюк Л. Я. і доцент Привроцька І. Б. – учасники науково-практичних конференцій з міжнародною участю (2020 рік, 2021 рік)

6) екологічний:

· Вплив біоритмів на здоров’я людини (Яковенко М.Я., 1980-2004 рр.)

· Охорона довкілля та здоров’я людини (Грималюк О.І., 2013-2015 рр., Федонюк Л. Я. 2016 -2024 рр.)

З 2016 року розпочато роботу в рамках Балтійської Університетської Програми шляхом реалізації проєкту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи». В рамках даного проекту 21-22 листопада 2019 року на базі Міжнародного державного екологічного університету ім. А.Д. Сахарова (м. Мінськ, Білорусь) відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція молодих вчених, студентів, магістрантів та аспірантів «Actual Environmental Problems». На конференції розглядалися питання медичної екології, соціально-екологічні проблеми сучасності, проблеми екологічної безпеки, екологічний моніторинг тощо. Викладачі кафедри медичної біології (професор Федонюк Л.Я. і асистент Скиба О.І.) долучилися до висвітлення проблематики даних питань, зокрема, Скиба Олена прийняла участь в онлайн-конференції з доповіддю «Рrevention of pollution with heavy metals of hydroecosystems as one of the forms of sustainable development goal 6».

У 2019 році викладачами кафедри під керівництвом проф. Федонюк Л.Я, розпочата робота над новим проєктом «Стихії природи: життя в гармонії буття».

В 2021 році підписано додаткову угоду  між Тернопільським національним медичним університетом ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України та Жешувським університетом (Польща) щодо спільної роботи та реалізації міжнародного проєкту «Чотири стихії природи - гармонія життя в Тернопільській області та в Підкарпатському воєводстві». 15-27 травня 2022 року в рамках науково-освітньої співпраці у міжнародному проєкті проф. Федонюк Л.Я. проходила стажування у м. Жешув.

Cтажування проведене з метою вивчення особливостей навчального процесу Жешувського Університету, ліцеїв та загальноосвітніх навчальних закладів м. Жешув та Підкарпатського регіону, а також започаткуваня науково-освітнього співробітництва з питань сталого розвитку, охорони навколишнього середовища та екологічного виховання.

Федонюк Л.Я. провела зустрічі з учнями початкових і середніх шкіл м. Жешова та міст Підкарпатського регіону, прочитала понад 10 лекцій для студентів Жешувського університету та учнів загальноосвітніх шкіл і ліцеїв в галузі біології та соціології з питань біосфери, екології та сталого розвитку. Проф. Федонюк Л.Я. представила презентації для молоді середніх шкіл м. Жешув щодо питань небезпеки, яку становлять складові біосфери, стихії природи: Земля, Вода, Повітря, Вогонь.

Проф. Федонюк Л.Я. під час стажування у м. Жешув (Польща) в рамках міжнародного проєкту «Чотири стихії природи - гармонія життя в Тернопільській області та в Підкарпатському воєводстві" (2022 рік)

Участь у даному заході дозволила сформувати екологічний стиль мислення у молоді шляхом проведення просвітницько-педагогічної роботи та проекологічних заходів, підвищити професійний рівень учасників проєкту та поділитися досвідом викладання основ і принципів сталого розвитку, що є особливо важливим для майбутніх студентів і фахівців у сфері соціології та громадського здоров’я. У подальшому робота над проєктом допоможе вдосконалити екологічне мислення завдяки співпраці молодого покоління з різним рівнем обізнаності.

Наукове співробітництво

З метою підвищення наукової перспективності кафедри та ТНМУ, підвищення інноваційності створення нових можливостей для проведення спільних наукових досліджень та підвищення їх рівня Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського укладено угоди про науково-практичну співпрацю з:

1. Упсальським університетом в рамках Балтійської університетської програми, Швеція (2016 р.).

2. Жешувським університетом, Польща (2017 р.).

3. Вінницьким національним медичним університетом імені М.І. Пирогова (2017 р.).

4. Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича (2018 р.).

5. Інститутом зоології імені  І. І. Шмальгаузена НАН України (2018 р.).

6. Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка (2018 р.).

7. Природним заповідником «Медобори» (2018 р.).

8. Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнетікван муніципальні технології» (2018 р.).

9. Тернопільським обласним клінічним шкірно-венерологічним диспансером (2018 р.).

10. Тернопільською дослідною станцією Інституту ветеринарної медицини НААН України (2018 р.).

11. Буковинським державним медичним університетом (2019 р.).

12. Дослідною станцією епізоотології Інституту ветеринарної медицини НААН України (2020 р.).

13. Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветпрепаратів та кормових добавок (2020 р.).

14. Державною установою «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (2023 р.).

15. Державною установою «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (2023 р.).

16. Державною установою «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (2023 р.). 

За результатами співпраці зі співробітниками навчальних закладів, дослідних станцій та державних медичних установ, з якими укладено угоди про науково-технічне співробітництво, викладачі кафедри щороку публікують наукові статті, приймають участь у наукових конференціях, міжнародних форумах, симпозіумах та проводять просвітницько-педагогічну роботу.

Викладачі кафедри активно приймають участь у роботі конгресів, симпозіумів міжнародних наукових конференціях та семінарах.

Започатковано співпрацю з закордонними вищими навчальними закладами у рамках Балтійської Університетської Програми. 27-29 березня 2017 року на базі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка відбулися збори правління та зустріч керівників Центрів Балтійської університетської програми (Bultic University Programme).

У рамках зустрічі, на якій були присутні Мадлен Гренвік – директор Балтійської університетської програми (Швеція), Марія Хейна – галузевий менеджер Балтійської університетської програми (Швеція), Паула Ліндроос – директор центру (Фінляндія), Бернд Делаковіч – директор центру (Німеччина), Яна Кодімова –директор центру (Чеська Республіка), Александр Цехер – директор центру (Словацька Республіка), Лінас Клюцінінкас – директор центру (Литва), Ірина Кріба – директор центру (Україна), було проведено міжнародний воркшоп, на якому Паула Ліндроос представила основні принципи проекту «Baltic Science Network» щодо вирішення питання пошуку партнерів у сфері екологічного менеджменту та управління, питань сталого розвитку та демократії в регіоні Балтійського моря.

Під час зустрічі завідувач кафедри медичної біології Л. Я. Федонюк представила концепцію проекту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи» та можливості його ступеневої реалізації на базі нашого університету. Було зазначено, що в системі вертикально-горизонтальної структури навчального та науково-практичного співробітництва, проведення інтернет-конференцій, наукових симпозіумів, тематичних семінарів, природничих читань, майстер-класів, наукових форумів для молодих науковців, круглих столів, еко-квестів, наукових пікніків, педагогічних тренінгів, матиме більшу ефективність та раціональність при горизонтальній систематизації. Запропонована концепція отримала схвальні відгуки керівників організації та учасників воркшопу.

9-10 жовтня 2017 року в м. Упсала (Швеція) відбулася зустріч представників навчальних закладів Європи «Preparatory Meeting for the BUP Rectors Conference», на якій завідувач кафедри медичної біології проф. Л. Я. Федонюк представила концепцію проекту «Vital Ecogenetic Aspects of Human and AnimalPathology Under Conditions of Global Ecological Crisis» з метою підвищення якості освіти та наукових досліджень у межах співпраці з партнерами Балтійської наукової мережі в регіоні Балтійського моря.

Під час роботи конференції було розглянуто стратегічний план для Балтійської Університетської Програми на період 2017-2020 років, ідея якого полягає в тому, що 17 цілей сталого розвитку будуть стимулювати дії в межах країн, людей, їх партнерства, процвітання та миру. Цілі стосуються наступних тем: Бідність, Голод, Охорона здоров'я, Освіта, Ґендер/рівність, Вода/санітарія, Енергія, Робота, Зниження нерівності, Промис­ловість/інновації/інфраструктура, Міста/громади, Споживання/виробництво, Клімат, Життя в воді, Життя на Землі, Мир/Правосуддя, Партнерство.

З 27 по 30 січня 2019 року завідувач кафедри Федонюк Лариса побувала у м. Таллінн (Естонія), де взяла участь у роботі серії тренінгів та семінару в рамках проекту: «Переосмислення педагогіки щодо впровадження освіти про Сталий Розвиток в країнах-учасниках Балтійської Університетської Програми», організованого координаторами Балтійської Університетської Програми університету Упсали (Швеція) з метою вивчення основ Сталого Розвитку та впровадження проекту «Основи Сталого Розвитку» у навчальний процес ТДМУ.

Мета і завдання семінару були визначені у презентації «Роль освіти у глобальній дисфункції 21 століття» д-ра Шеперда Уржіна (університет Упсали, Швеція), яка була присвячена розкриттю завдань перед освітніми закладами щодо реалізації цілей Сталого Розвитку до 2030 року і на довгострокову перспективу.

Учасники воркшопу впродовж трьох днів прийняли активну участь у групових дискусіях та розробці проектів щодо місії освітніх закладів, розуміння та визначення Сталого Розвитку та можливостей їх застосування в навчальних закладах.

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України долучився до проекту та братиме участь у реалізації цілей Сталого розвитку шляхом запровадження навчальної дисципліни, зосередженої на принципах Сталого Розвитку для студентів 1 курсу, які будуть здобувати освітній рівень магістрів зі спеціальності «Громадське здоров’я», що буде першим важливим кроком у даному напрямку. 

В рамках даного візиту відбувалася тісна співпраця між координаторами Балтійської Університетської Програми та викладачами-представниками вищих навчальних закладів Естонії, Литви, Швеції, України, Білорусії, Польщі, Росії, спрямована на підтримку впровадження Принципів Сталого Розвитку в університетах, які мають можливість надавати освітні послуги на високому рівні з сучасними підходами до вирішення проблем сьогодення, де викладачі мають спеціальні навики та дійові методики викладання і покликані впроваджувати вивчення основ і принципів Сталого Розвитку. 

З 8 по 11 жовтня 2019 року завідувач кафедри медичної біології Федонюк Лариса та завідувач кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Сатурська Ганна побували у Гродненському державному університеті імені Янки Купали (Республіка Білорусь), де взяли участь у роботі фінального семінару в рамках освітнього проекту: «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми», організованого координаторами Балтійської Університетської Програми університету Упсали (Швеція). У роботі цього семінару також прийняли участь 47 викладачів із навчальних закладів Швеції, Латвії, Литви, Польщі, Білорусі, Росії та трьох університетів України.

Учасники проекту «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми» (2019 рік) 

Впродовж трьох днів роботи семінару, а саме та під час секційних засідань і воркшопів було представлено понад 20 виступів представників різних закладів вищої освіти, на яких жваво обговорювались питання обміну досвіду та співпраці в рамках розвитку освітніх програм для реалізації 17 цілей Сталого розвитку.

Учасники семінару з м. Львів (зліва) та м. Рига (справа) під час виступів на секційних засіданнях (2019 рік) 

Мета та завдання семінару були представлені у доповіді д-ра Шеферда Уржіна (університет Уппсали, Швеція), яка була присвячена розкриттю завдань перед освітніми закладами щодо реалізації цілей Сталого Розвитку до 2030 року і на довгострокову перспективу.

Доповідь Шеферда Уржіна (університет Упсали, Швеція) (2019 рік)

На семінарі учасники презентували свої освітні проекти в області застосування інтерактивних методів і новітніх практик при викладанні на кафедрах питань щодо Сталого розвитку та їх імплементації в навчальні програми різних дисциплін у своїх університетах. Учасники приймали активну участь у групових дискусіях та обговоренні проектів, розроблених і впроваджених у навчальних закладах Швеції, Латвії, Литви, Польщі, Білорусі, Росії та України. 

Учасники семінару під час воркшопів і групових дискусій в рамках проекту «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми» (2019 рік)

Участь у проекті «Переосмислення та вдосконалення навчального процесу з метою сталого розвитку країн-членів Балтійської Університетської Програми» дало можливість підвищити професійний рівень учасників та поділитися досвідом викладання основ і принципів сталого розвитку магістрам громадського здоров'я, що є особливо важливим для майбутніх медиків та фахівців громадського здоров'я. У рамках даного візиту відбулось налагодження співпраці між координаторами Балтійської Університетської Програми та викладачами-представниками вищих навчальних закладів Естонії, Литви, Швеції, України, Білорусії, Польщі, спрямоване на підтримку впровадження Принципів Сталого Розвитку в університетах, які надають освітні послуги з сучасними підходами до вирішення проблем сьогодення, де викладачі впроваджують вивчення основ і принципів Сталого Розвитку. 

У 2021 році викладачі кафедри прийняли участь у серії онлайн воркшопів “Space Bridges 2.0” у рамках Балтійської Університетської Програми, присвячених 30-річчю від дати її заснування. За чотири онлайн-сесії (28.01.2021, 18.02.2021, 18.03.2021, 15.04.2021, 20.05.2021) було розглянуто та обговорено питання подальшого екологічного розвитку країн Балтійського регіону, а також зосереджено увагу на вирішенні широкого спектру питань сталого розвитку в регіоні країн Балтійського моря.

Презентації учасників он-лайн воркшопу «Space Bridges 2.0» - «30 years with the Baltic Sea: what has happened and where are we heading? » (2021 рік)

Вебінари та воркшопи проводились професорами Ар'єн Уолсом, Шепердом Уреньє, Ульрікою Перссон-Фіш'є, Девідом Кронлідом. Метою вебінарів і воркшопів було ознайомити учасників із впровадженням цілей сталого розвитку стосовно викладання, досліджень та екологічного навчання в університетах.

25-26 лютого 2021 року проф. Федонюк Л.Я., асист. Скиба О.І. та Ярема О.М. прийняли активну участь у міжнародній науково-методичній конференції «Экологическое образование и устойчивое развитие. Состояние, цели, проблемы и перспективы», яка проходила в режимі он-лайн на базі міжнародного державного екологічного інституту ім. А. Д. Сахарова Білоруського державного університету. На науковому форумі, який включав понад 100 учасників, розглядались питання щодо організаційно-змістовних проблем екологічної освіти; сучасних освітніх технологій в екологічній освіті; науково-методичних підходів до організації навчання для досягнення цілей сталого розвитку.

Професор Л.Я. Федонюк – учасник міжнародної конференції «Digital Future of Ctntral fnd Eastern European Socities and Economic» в рамках проєкту «Чотири стихії природи - гармонія життя в Тернопільській області та в Підкарпатському воєводстві» (2021 рік)

28-29 вересня 2022 року та 8 листопада 2022 року проф. Федонюк Л.Я. прийняла активну участь у роботі міжнародних форумів «BUP 6th Rectors’ Conference” та «BUP Symposium», які проходили в у м. Упсала (Швеція) на базі Упсальського університету. На міжнародній конференції та симпозіумі, який включав понад 100 учасників із країн-учасниць Балтійської Університетської програми, обговорювались питання щодо організаційно-змістовних проблем екологічної освіти; сучасних освітніх технологій в екологічній освіті; науково-методичних підходів до організації навчання для досягнення цілей сталого розвитку, а також питання інтернаціоналізації, забезпечення якості та майбутнього Балтійської Університетської Програми.

Професор Л.Я. Федонюк – учасник наукового форуму «The Baltic University Programme’s Rectors’ Conference» (2022 рік)

13-20 квітня 2024 року проф. Федонюк Л.Я. взяла активну участь у роботі міжнародного форуму, що відбувся у Казахському національному університеті ім. Аль-Фарабі у м. Алмати з доповіддю «Organizing health workforce for emergency medical care in Ukraine in the context of challenge of peacetime and wartime emergencies» за участі понад 24 навчальних закладів Євразійського регіону. У роботі наукового форуму взяли участь понад 150 фахівців у галузі охорони здоров’я, включаючи експертів із глобальної охорони здоров’я, членів Євразійського академічного альянсу глобального здоров’я, до якого входять п’ятнадцять університетів з 6 країн-учасників, одним з яких є Тернопільський національний медичний університет імені І.Я.Горбачевського. З доповідями на конференції виступили провідні фахівці в галузі глобального здоров’я, вчені, експерти з понад 20 країн світу. Під час сесії «Міжнародні ініціативи, що підтримують розвиток кадрів охорони здоров’я з акцентом на надзвичайних ситуаціях» була представлена доповідь на тему «Organizing health workforce for emergency medical care in Ukraine in the context of challenges of peacetime and wartime emergencies» від Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського. Незважаючи на те, що підготовка медичного персоналу почалася порівняно недавно, вже досягнуто успіху та визнання. У цьому році наш медичний факультет став єдиним серед факультетів університетів Казахстану, який увійшов до QS World University Rankings by Subject 2024 з індексом 601-650 за спеціальністю. «Медицина» — велике досягнення для наших вчених-медиків і студентів», — підкреслив Еркін Ерманович. На пленарному засіданні також виступили голова правління Євразійського академічного альянсу за глобальне здоров’я Олаф Горстік, керівник Центру науково-технічного співробітництва Анар Мухтарова, декан Школи медицини НУ Массімо Піньятеллі, Віталій Койков, заступник ректора медичного університету Астани. У рамках заходу було підписано меморандум про співпрацю між КазНУ імені Аль-Фарабі та Назарбаєв Університетом щодо розвитку взаємовигідного партнерства у сфері академічної мобільності викладачів, наукових співробітників, студентів бакалаврських, магістерських та докторських програм, реалізації спільних освітні програми, публікації та дослідницькі проекти.

Робота конференції продовжилась у формі секційних засідань, на яких обговорювалися актуальні питання, серед яких: можливості створення глобальних кадрів громадської охорони здоров’я в Євразійському регіоні, зміцнення кадрового потенціалу для глобальної безпеки охорони здоров’я, тематичні дослідження ефективного використання кадрів громадської охорони здоров’я в Євразійському регіоні, а також глобальні проблеми охорони здоров'я в Республіці Казахстан. Під час виступів було зазначено, що у складні періоди історії саме лікарі приходять на допомогу людям, тому питання професійної підготовки медичного персоналу сьогодні як ніколи актуальні. 

Професор Л. Я. Федонюк під час проведення міжнародного форуму , що відбувся у Казахському національному університеті ім. Аль-Фарабі у м. Алмати (2024 рік)

26-27 вересня 2024 року професор Л. Я. Федонюк взяла участь у роботі XV міжнародної наукової конференції «Біоморфологія сьогодення», присвячена 100-річчю з часу заснування київської наукової школи порівняльних морфологів та 35-річчя з часу заснування музею анатомії, яка проходила на базі кафедри біоморфології хребетних імені академіка В. Г. Касьяненка факультету ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України. 

Учасники конференції «Біоморфологія сьогодення», присвячена 100-річчю з часу заснування київської наукової школи порівняльних морфологів та 35-річчя з часу заснування музею анатомії (2024 рік)

Відкрив конференцію завідувач кафедри біоморфології хребетних імені академіка В. Г. Касьяненка факультету ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор Мельник Олег Петрович. З вітальним словом виступали в.о. президента наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри анатомії людини Одеського національного медичного університету О. Л. Аппельханс, перший віце-президент ГО "Національна академія наук вищої освіти України", доктор медичних наук, професор, академік ГО "НАН ВО України Р. Г. Процюк.

Під час роботи конференції було заслухано та обговорено 80 доповідей. Загалом в роботі конференції взяли участь представники дев'яти країн з таких університетів:

УКРАЇНА:

• Національний Університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Житомирський державний університет імені Івана Франка;, м. Житомир;

• Поліський національний університет, м. Житомир;

• Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро;

• Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, м. Львів;

• Львівський національний аграрний університет, м. Дубляни;

• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів;

• Одеський державний аграрний університет, м. Одеса;

• Одеський національний медичний університет, м. Одеса;

• Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ;

• Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці;

• Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, м. Ч,ернівці;

• Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква;

• Державний біотехнологічний університет, м. Харків;

• Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава.

АЛБАНІЯ:

• Тіранський аграрний університет, м. Тірана.

МОЛДОВА:

• Державний технічний університет Молдови, м. Кишинів.

ПОЛЬЩА:

• Університет Ніколая Коперніка в Торуню, м. Торунь;

• Познаньський університет наук про життя, м. Познань;

• Західнопоморський технологічний університету, м. Щецін;

• Вроцлавський природничий університет, м. Вроцлав;

• Вроцлавський медичний університет імені П'ястів Шльнських, м. Вроцлав.

ПОРТУГАЛІЯ:

• Університет Порту, м. Порту.

РУМУНІЯ:

• Університет агрономії та ветеринарної медицини в Ясах, м. Яси.

СЕРБІЯ:

• Белградський університет, м. Белград.

ТУРЦІЯ:

• Стамбульський університет Чарахпаша, м. Стамбул;

• Ванський університет, м. Ван.

ЧЕХІЯ:

• Університет ветеринарної медицини Брно, м. Брно.

Виступи науковців під час роботи секційних засідань конференції «Біоморфологія сьогодення» (2024 рік) 

Під час конференції було відкрито меморіальні дошки видатним представникам Київської наукової школи порівняльних морфологів: професору Домбровському Броніславу Олександровичу, професору Касьяненку Володимиру Григоровичу, професору Гіммельрейху Герману Олександровичу.

Біля меморіальних дошок (зліва на право): завідувач кафедри анатомії та патологічної фізіології Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор медичних наук, професор, Ковальчук Олександр Іванович; завідувачка кафедри медичної біології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професорка Федонюк Лариса Ярославівна, завідувач кафедри біоморфології хребетних ім. акад. В.Г. Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор ветеринарних наук, професор Мельник Олег Петрович; в.о. президента НТ АГЕТ України, завідувачка кафедри анатомії людини Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук, професорка Аппельханс Олена Леонідівна; секретар НТ АГЕТ України, доктор медичних наук, професорка кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Яременко Ліля Михайлівна; завідувачка кафедри анатомії людини Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професорка Матешук-Вацеба Леся Ростиславівна, професор кафедри нутріціології Національного університету біоресурсів і природокористування України доктор медичних наук, професор Ткач Геннадій Федорович (2024 рік)

Викладачі кафедри є ініціаторами та організаторами міжнародних і всеукраїнських форумів

Зокрема, 24-26 травня 2018 року на базі Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України  відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми довкілля та здоров’я людини в умовах екологічних і соціальних змін у Європі та в Україні», присвячена 115-й річниці з дня народження І.Яременка.

Відкриття конференції розпочалося 24 травня з привітання та вступного слова проректора з наукової роботи, професора І.М.Кліща.

Також з вітальними словами виступили директор ННІ медико-біологічних проблем, доцент Н.І. Ткачук, декан хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, професор Н.М.Дробик, начальник відділу науково-дослідної роботи та екологічної освіти Природного заповідника «Медобори» Я.І.Капелюх.

Завідувач кафедри медичної біології, професор Л.Я.Федонюк розпочала пленарне засідання доповіддю «Іван Іванович Яременко – педагог і дослідник біологічного циклу», в якій висвітлила життєвий шлях, науковий доробок і громадську діяльність першого завідувача кафедри біології Тернопільського медичного інституту, кандидата біологічних наук, доцента І.І.Яременка.

На завершення доповіді виступив онук І.І.Яременка – Андрій Віталійович Яременко, який висловив щиру подяку адміністрації університету та організаторам конференції за гідну пам’ять дідуся. А.І.Яременко наголосив на актуальності теми науково-практичної конференції

Роботу конференції продовжило секційне засідання, на якому з результатами власних досліджень виступили: доцент кафедри медичної біології С.С. Подобівський із доповіддю «Медико-біологічне значення та морфо-фізіологічні особливості кліщів виду Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus в екосистемах Тернопільської області як господарів і переносників інфекційних хвороб людини», професор кафедри патологічної фізіології О.В.Денефіль з доповіддю «Статеві особливості впливу хронічного стресу на розвиток патології ендокринної системи», студент Хуберт Мікоша з доповіддю «Genesis, Consequences and Ways of Solution of Eutrophication Problem by the Example of Warmian-Masurian Lakes in Poland», асистент кафедри медичної біології І.Б.Привроцька з доповіддю «Educational-Biological Museum is a Teaching Resource of Medical Biology Department», аспірант кафедри патологічної фізіології О.А.Костюк з доповіддю на тему «Вплив етанолу на ферментну активність тварин з різною емоційною стійкістю».

Конференцію відвідали представники різних вищих навчальних закладів України, зокрема Буковинського державного медичного університету – професор О.М.Слободян, Національного університету фізичного виховання і спорту України – професор В.А.Пастухова, професор О.І.Ковальчук, професор Г.В.Лук’янцева,, Національної академії внутрішніх справ – професор Л.Т.Котляренко. Також на конференцію завітав гість з міста Турку (Фінляндія), спеціальний радник наукових проектів міжнародного університету прикладних наук Турку – Ярі Хієтаранта.

25 травня учасники конференції «Актуальні проблеми довкілля та здоров’я людини в умовах екологічних і соціальних змін у Європі та в Україні» відвідали природний заповідник «Медобори», на території якого було проведено виїзне секційне засідання та природничий лекторій. Другий день роботи був присвячений огляду генофонду рослинного та тваринного світу, вивченню природоохоронних об’єктів та засобів і методів охорони природи заповідника «Медобори». Учасники та гості конференції ознайомилися з моніторинговими дослідженнями за програмою Літопису природи. 

9-11 квітня 2020 року на базі Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України відбулась Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Медико-біологічні аспекти та мультидисциплінарна інтеграція в концепції здоров’я людини», яка проходила в режимі он-лайн з дистанційним підключенням навчальних закладів вищої освіти України за допомогою відеоконференц-зв’язку. 

У роботі конференції взяли участь 140 науковців національних медичних і педагогічних університетів України, медичних коледжів, наукових співробітників Національної академії медичних наук України, науковців з Польщі, Республіки Білорусь та представники Українського фонду культури.

Кожен із днів заходу охоплював наступні напрямки – Біологія, Медицина, Педагогіка. У рамках конференції учасники змогли взяти участь у лекторії «Європейські виміри сталого розвитку», виступити з доповідями під час круглого столу «Прикладні аспекти морфології: здобутки, проблеми, перспективи», присвяченого 80-річчю з дня народження професора Я. І. Федонюка та педагогічного тренінгу «Теоретико-методологічні основи педагогіки здоров’я».

Під час конференції було обговорено ряд актуальних питань:

1. Фундаментальні та прикладні дослідження в біології, екології та біотехнології.

2. Актуальні питання збереження здоров’я людини та навколишнього середовища.

3. Здоров’я людини як медико-біологічна складова.

4. Морфо-функціональний стан тканин, органів і систем органів людини і тварин у нормі та за умов патології.

5. Порівняльна анатомія тканин та органів людини і тварин.

6. Актуальні аспекти патології людини та тварин в умовах екологічної кризи. 

7. Навчально-методичне, кадрове та організаційне забезпечення освітнього процесу у підготовці фахівців.

8. Вклад вчених у розвиток медичних, біологічних, педагогічних наук в Україні та за її межами. 

Учасникам конференції було репрезентовано документальний фільм-нарис «Ярослав Федонюк: «Що таке життя: мить між минулим і майбутнім», присвячений життєвому та науковому шляху видатному українському вченому-анатому, заслуженому діячу науки і техніки України, доктору медичних наук, професору Ярославу Івановичу Федонюку, який близько півстоліття, а саме 47 років свого життя, присвятив своїй рідній Alma-Mater. Переглянути фільм можна за посиланням https://youtu.be/w98Q6zZlBYQ

За результатами робот конференції прийнято рішення та вироблені рекомендації які направлені в МОЗ України.

Матеріали конференції опубліковано в медичній та громадській пресі для ознайомлення з ними широкого загалу спеціалістів різного профілю.

27-29 квітня 2022 року на базі кафедри медичної біології відбулась всеукраїнська науково–практична конференція з міжнародною участю «Еколого-біологічна освіта в концепції “Єдине здоров’я”» (у режимі он-лайн), співорганізатором якої був  Жешувський університет (Польща).

В роботі конференції взяли участь 103 учасники, з яких 98 науковців із 21 закладу вищої освіти України та 5 науковців із Польщі, які представили 5 навчальних закладів.

Конференція проводилась у трьох напрямках: «Біологія», «Медицина», «Педагогіка. Соціологія». Було заслухано та обговорено 54 доповіді. Формат проведення передбачав:

1) лекторій «Україна і світ: актуальні проблеми життєдіяльності суспільства», на якому розглядались фундаментальні та прикладні дослідження в біології, екології та біотехнології; актуальні питання збереження здоров’я людини та навколишнього середовища; здоров’я людини як медико-біологічна складова;

2) круглий стіл «Медико-біологічні механізми здоров’я», де було висвітлено результати досліджень використання лікарських засобів у медицині, морфофункціональні зміни органів і систем органів людини і тварин у нормі та за умов патології, поширення та профілактика паразитарних хвороб в Україні;

3) педагогічний тренінг «Співпраця навчальних закладів України та країн Європи, її роль у підвищенні ефективності підготовки спеціалістів міжнародного рівня», на якому обговорювались питання щодо навчально-методичного, кадрового та організаційного забезпечення освітнього процесу у підготовці фахівців і вкладу вчених у розвиток медичних, біологічних, педагогічних наук в Україні та за її межами. Особлива увага приділена організації методичного забезпечення практичних занять для студентів в умовах дистанційного навчання.

Фрагменти презентацій  учасників всеукраїнської науково–практичної конференції з міжнародною участю «Еколого-біологічна освіта в концепції “Єдине здоров’я”» (2022 рік)

10-13 квітня 2024 року на базі кафедри медичної біології відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Медико-біологічні та освітні аспекти здоров’я людини в умовах війни та повоєнного часу», присвяченої Всесвітньому дню здоров’я.

В роботі конференції взяли участь 600 учасників, з яких 48 науковців із 10 закладів вищої освіти.

Конференція проводилась у трьох напрямках: «Біологія», «Медицина», «Педагогіка». Було заслухано та обговорено 15 доповідей. Формат проведення передбачав:

1) лекторій «Екологічна безпека і сталий розвиток» на якому розглядались фундаментальні та прикладні дослідження екологічної безпеки в умовах війни та повоєнного часу; актуальні питання збереження здоров’я людини та навколишнього середовища, як складова сталого розвитку;

2) круглий стіл «Актуальні аспекти патології людини в умовах війни та повоєнного часу» де було висвітлено результати досліджень зміни органів і систем органів людини і тварин у нормі та за умов патології в умовах війни та профілактика паразитарних хвороб в Україні

3) педагогічний тренінг «Теоретичні та практичні аспекти впровадження здоров’язбережувальних педагогічних технологій  у дошкільних, загальних і вищих навчальних закладах» на якому обговорювались питання щодо навчально-методичного, кадрового та організаційного забезпечення освітнього процесу у підготовці фахівців і вкладу вчених у розвиток теоретичних та практичних аспектів впровадження здоров’язбережувальних педагогічних технологій  у дошкільних, загальних і вищих навчальних закладах Україні та за її межами. Особлива увага приділена організації методичного забезпечення практичних занять для студентів в умовах дистанційного навчання.

Фрагменти презентацій учасників всеукраїнської науково–практичної конференції з міжнародною участю «Медико-біологічні та освітні аспекти здоров’я людини в умовах війни та повоєнного часу», присвяченої Всесвітньому дню здоров’я (2024 рік)